— Доктор Брид часто повторює мені, що головним для Гоніккера була істина.
— Ви з ним не згодні?
— Не знаю, згодна чи ні. Просто мені важко зрозуміти, як істина, тільки істина, може замінити людині все.
Міс Фауст дозріла до прийняття боконізму.
26 Що таке Бог?
— Ви коли-небудь розмовляли з доктором Гоніккером? — спитав я міс Фауст.
— Авжеж, розмовляла, і багато.
— Щось із цих розмов запам’яталося?
— Було якось… Він заявив, що я не зможу сказати йому жодної абсолютної істини. А я сказала: «Бог — це любов».
— І що він на це?
— Він сказав: «Що таке Бог? Що таке любов?»
— Хмм…
— Але ж, знаєте, Бог — це дійсно любов, — сказала міс Фауст, — незалежно від поглядів доктора Гоніккера.
27 Люди з Марса
Приміщення, де знаходилась лабораторія Фелікса Гоніккера, було розташоване на шостому, останньому, поверсі будівлі.
Вхід був перегороджений фіолетовим шнуром, мідна табличка на стіні пояснювала, чому це священний об’єкт:
«У ЦЬОМУ ПРИМІЩЕННІ ДОКТОР ФЕЛІКС ГОНІККЕР, ЛАУРЕАТ НОБЕЛІВСЬКОЇ ПРЕМІЇ З ФІЗИКИ, ПРАЦЮВАВ ОСТАННІ ДВАДЦЯТЬ ВІСІМ РОКІВ СВОГО ЖИТТЯ. ТАМ, ДЕ ЗНАХОДИВСЯ ВІН, ПРОЛЯГАВ ПЕРЕДНІЙ КРАЙ НАУКИ. ЗНАЧЕННЯ ЦІЄЇ ЛЮДИНИ ДЛЯ ІСТОРІЇ ЛЮДСТВА НЕОЦІНЕННЕ».
Міс Фауст запропонувала зняти шнур, щоб я міг увійти й ближче познайомитися з привидами, які могли там бути. Я погодився.
— Тут усе залишається, як було при ньому, — сказала вона, — тільки гумові стрічки викинули — вони лежали на одному зі столів.
— Гумові стрічки?
— Не питайте мене, для чого вони йому були потрібні. Узагалі не питайте, що тут до чого.
Старий залишив лабораторію після себе в повному безладі. Перше, що впало мені в очі, були дешеві іграшки, розкидані повсюди. Паперовий змій зі зламаним хребтом. Іграшковий гіроскоп йо-йо із закрученою мотузочкою — хоч зараз бери та верти. Дзиґа. Трубка для мильних бульбашок. Акваріум із замком та двома черепахами.
— Йому подобались крамниці, де «все по десять центів», — сказала міс Фауст.
— Бачу, що так.
— Кілька його найвідоміших експериментів він виконав на обладнанні, що коштувало менше одного долара.
— Зекономлений пенні — це пенні зароблений.
Там, звісно, було також багато звичайного лабораторного обладнання, але порівняно з дешевими, яскравими іграшками воно здавалося тьмяним, незначним.
Стіл Гоніккера був увесь завалений листами.
— Мені здається, що він ніколи не відкривав цих листів, — промовила міс Фауст. — Хто хотів одержати відповідь, мусив дзвонити йому по телефону або з’являтися особисто.
А ще на столі стояла фотографія в рамочці. Я побачив її зі зворотного боку й спробував відгадати, що на ній зображено.