Я — грішний дух свого тіла,
Спалюю крила…
Я хочу бути твоїми слідами
І заходити — там, де ти ховаєш свої очі.
Я хочу бути твоїм власним небом,
Я хочу бути близько біля тебе, як повітря.
Я — грішний син свої мами,
П’яний гріхами.
Я — грішний дух свого тіла,
Спалюю крила…
Я хочу бути твоїми духами,
Твоїми духами…
Так, то я,
Я хочу бути духами…
Душа і плоть
Біль відчаю хвилею котиться зверху,
Кидає на вітер нетлінні слова.
На трупах стою і очікую смерті.
О Боже! Я бачу кусок кістяка.
Розплаяна плоть в неземному конверті
Летить у безвихідь, зникає в пітьмі.
Я знову у фальші думок круговерті —
Очікую Бога, а топлюсь в багні.
Засмоктують сохлі мої почуття,
Страхіттями живлять вже мертву ідею.
Душа відлітає кудись в небуття,
А плоть…
Душа відлітає кудись в небуття,
А плоть…
Плоть вже розклалася, злившись з землею,