Радіоп'єси: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

ДЖЕННІФЕР А його рука?

ЦИГАНКА Ви будете довго жити, молодий чоловіче, та забути ніколи не зможете.

ЯН іронічно Такого я навіть не сподівався.

ДЖЕННІФЕР роздратовано Але ж Ви не глянули на його руку!

ЯН Заспокойся. Циганкам достатньо кинути лише один погляд на осад у склянці, з якої щойно пили. У моїй ще плаває шкірка цитрини. Це надзвичайно значуще.

ЦИГАНКА Так, на добраніч.

ДЖЕННІФЕР тихо Вона не взяла грошей. — Знаєш, мені дуже хотілося б знати, в яких місцях я з Тобою була.

ЯН Для щоденника? Для нотатника?

ДЖЕННІФЕР Ні, як на мене, для щоденника тут нічого немає.

ЯН Пішли, свіже повітря піде на користь Тобі. Вважай, тут три сходинки.

ДЖЕННІФЕР Друга година ночі. І хто це ще сидить тут на східцях? Бідний чоловіче, Ви не йдете спати?

ЖЕБРАК Дякую Вам. Бо на що ще спроможний такий бідний чоловік, як Мак…

ДЖЕННІФЕР Ви — актор?

ЖЕБРАК Зайшов у болем сповнене місто, у нескінченну муку, пропащий серед пропащих[40]. Прошу подати хоч трохи мені й таким самим, як я.

ДЖЕННІФЕР пошепки Я маю торбинку з горіхами, два долари й шаль. Ось, візьміть.

ЖЕБРАК Во ім’я нікого. І ніхто не воздасть. Нас надто багато тут, панно, у цьому жебрущому місті. Ми не маємо барви. Ми заздримо білим і чорним за їхню шкіру. Кінцева зупинка Бауері[41]. Та Вам і Вашому кавалерові місце в залізниці на естакаді, поки її ще не знесли. Тут сморід здіймається аж до неба. Станція зліва за рогом. Бажаю Вам з добром спочивати.

ДЖЕННІФЕР Дякую. Ідучи, зітхає. Мій кавалер. Я надто втомилася, щоб повертатись додому. Пішли.

ЯН Я мушу завтра щонайпізніше о десятій… Пробач. Ми зараз підемо в перший готель, який тут знайдемо. Тебе це влаштує?

ДЖЕННІФЕР Скажи мені ще раз щось про мої очі!

ЯН Я думаю, немає жодного сенсу шукати далі. Вже надто пізно.

ДЖЕННІФЕР Або про мої вуста. Як то було? Ти торкнувся соломинкою моїх уст, і своїм коліном мого… А потім сказав:

ЯН Pas d’histoire[42].

ДЖЕННІФЕР Ні.

ЯН Тоді я відразу скажу Тобі, що цінуватиму, якщо Ти не робитимеш із цього жодних історій.

ДЖЕННІФЕР вона тремтить Ходімо далі, ми довго ще йтимемо далі.

ЯН Вже незабаром світатиме, дитино моя. Що Ти звично робиш в цей час?

ДЖЕННІФЕР Сплю. Та коли влаштовують танці наприкінці тижня, я також так довго не сплю. І Артур цілує мене на добраніч, або Марк, або Трумен. Чи бачив Ти Трумена? Він тоді був зі мною, він дуже, дуже хороший. І Ти мусиш зараз поцілувати мене на добраніч.

ЯН Облиш це краще для Трумена, а чи Марка.

ДЖЕННІФЕР Звичайно, Ти не мусиш. Нікому цього не кажи. Вони зупиняються. Що тобі треба тут, у цьому потворному домі?

ЯН Ти маєш бути розважливою.

[40] Зайшов у болем сповнене місто, у нескінченну муку, пропащий серед пропащих… — Відлуння надпису над входом до пекла в поемі Данте Аліґ’єрі (1265–1321) «Божественна комедія» (1307–1321).

[41] Кінцева зупинка Бауері. — Бауері — паралельна до Бродвею центральна вулиця Мангеттену. На ній багато магазинів, пивних барів, театрів.

[42] Без історій (фр.).