Апологія Сократа. Діалоги: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

С о к р а т. А правда, що ти найкращий рапсод між греками?

І о н. Немає сумніву.

С о к р а т. То не ти, Іоне, і найкращий полководець серед греків?

І о н. Знай, що воно так і є, Сократе, а навчився я цього у Гомера.

С о к р а т. Як це так? Скажи ради богів, Іоне, чому ти, бувши в одній особі і найкращим полководцем, і найкращим рапсодом із греків, тільки співаєш, роз’їжджаючи по Греції, а не стоїш на чолі війська? [C] Невже ти думаєш, що у греків є велика потреба в рапсоді, увінчаному золотим вінком, а в полководцеві немає ніякої потреби?

І о н. Наше місто перебуває під вашою владою і вашим військовим керівництвом, через те не відчуває потреби у полководцеві, а ваше місто й місто лакедемонян не вибрали б мене полководцем. Адже ви вважаєте, що вам своїх вистачає.

С о к р а т. Дорогий Іоне, чи знаєш ти Аполлодора з Кізіка?^{90}

І о н. Хто це такий?

[D] С о к р а т. Це той, якого афіняни часто обирали своїм полководцем, хоч він і чужинець; і Фаносфена з Андросу й Геракліда з Клазомен^{91} наше місто висуває на стратега та на інші урядові посади, оскільки вони довели, що заслуговують на відзначення. То хіба Іона-ефесця наше місто не мало б вибрати полководцем і не вшанувати цим званням, якби він виявився достойним його? Що ж? [E] Хіба ви, ефесці, не є афінянами з давніх-давен^{92}, і хіба Ефес поступається якому-небудь іншому місту? Якщо ти, Іоне, говориш правду, що завдяки вмінню і знанню ти здатний славити Гомера, то тоді ти підводиш ось у чому: запевнявши показати, як багато прекрасного знаєш про Гомера, ти обманюєш мене і далекий від того, щоб показати мені це. Ти навіть не маєш бажання сказати, що це таке, в чому саме ти сильний, хоч я давно цього домагаюсь. А ти, просто-таки мов Протей, викручуєшся на різні боки, робишся багатоликим. Нарешті, намагаючись ви­слизнути від мене, об’являєшся раптом полководцем, аби тільки не показати, в чому ж полягає оця твоя гомерівська премудрість. [542] Отже, якщо ти воло­дієш мистецтвом — про що я тільки-но говорив, — то ти обманюєш мене, хоч обіцяв показати мені це на Гомері, й чиниш несправедливо; якщо ж ти не знавець і, нічого не знаючи про Гомера, але одержимий божественним натхненням, говориш про цього поета багато прекрасного, як я вже тобі говорив, то ти нічого не винен. Отже, тепер вибирай, що тобі до вподоби: вважати нам тебе людиною несправедливою чи божественною?

І о н. Велика це різниця, Сократе: адже далеко краще називатись божественним.

С о к р а т. Отже, оце — прекрасніше — і залишиться у нас за тобою, Іоне; ти — божественний, а не з науки хвалитель Гомера.

Протагор

Сократ і його приятель

[309] П р и я т е л ь. Звідкіля йдеш, Сократе? Хоч і так усе зрозуміло: з полювання за вродою Алківіада^{93}. Ось воно як! Мені, коли я недавно побачив його, він видався гарним на вроду юнаком, мало того, вже мужчиною: адже, між нами кажучи, у нього вже борода росте.

С о к р а т. То й що з цього? Хіба тобі не подобається вислів Гомера^{94}, який каже, що чоловіча врода [B] найприємніша тоді, коли з’являється перший пушок над губою, як тепер у Алківіада?

П р и я т е л ь. Як же тепер твої справи? Від нього йдеш? І як ставиться до тебе цей юнак?

С о к р а т. Добре, на мою думку, особливо сьогодні; він сказав чимало гарних слів про мене й вельми допоміг мені. Саме від нього я тепер іду. Але я хочу сказати тобі неймовірну річ: хоч я перебував у його товаристві, а не звертав на нього ніякої уваги, навіть вряди-годи зовсім забував про нього.

[C] П р и я т е л ь. Яке ж то непорозуміння могло виникнути між вами? Невже ти знайшов у нашому місті когось вродливішого від нього?

С о к р а т. Аякже. Навіть набагато вродливішого.

П р и я т е л ь. Що ти кажеш? Хто він — наш громадянин чи чужинець?

С о к р а т. Чужинець.

П р и я т е л ь. Звідкіля він?

С о к р а т. Абдерит^{95}.

П р и я т е л ь. І настільки цей чужинець, по-твоєму, гарний на вроду, що видався тобі навіть вродливішим за сина Клінія?^{96}

С о к р а т. І чом би, мій друже, той, хто мудріший, не мав видатися нам і гарнішим?

П р и я т е л ь. Виходить, Сократе, ти прийшов до нас сюди після зустрічі з якимось мудрецем?

[D] С о к р а т. Із найбільшим серед сучасних нам, як­що й ти вважаєш, що наймудріший з усіх Протагор.

П р и я т е л ь. Що ти кажеш? Протагор гостює у нас?

С о к р а т. Уже третій день він тут.

П р и я т е л ь. І ти тільки-но розмовляв з ним?