Раптом — тепер уже всі почули — пролунав різкий крик пересмішника. Навіть досвідчений мисливець або індіанець не зміг би відрізнити його від голосу справжнього птаха, але я знав, що це апач кличе мене. Ми давно домовилися подавати один одному знак криком пересмішника.
— І тут пересмішник! Куди тільки він не залітає!
— Цей пересмішник літає, де схоче. Це Віннету кличе нас.
Я взяв гнідого коня Віннету за вуздечку й пішов до узлісся, інші пішли за мною. Вождь апачів стояв за сотню кроків від лісу. Побачивши нас, він зник у чагарнику. Ми під’їхали й побачили, що в колючих заростях біля ніг апача лежить юнак, зв’язаний своїм власним ременем. Він тихо стогнав і з жахом дивився на Віннету.
— Боягуз! — гидливо вимовив апач і з презирством відвернувся від бранця.
Це був білий. Помітивши мене, він трохи заспокоївся, мабуть, колір моєї шкіри вселив йому надію на порятунок. А коли до нього підійшов Сем, бранець і тремтіти перестав, впевнений, що білі побратими не кинуть його в біді.
— Та це янкі! — вигукнув Сем. — Чому мій індіанський брат вирішив, що це ворог?
— Очі блідолицього брехливі, — коротко відповів Віннету.
Раптово позаду нас пролунав крик, а коли я обернувся, то побачив, що Бернард вдивляється в обличчя бранця.
— Гольферте?! Як ви тут опинилися?
— Містере Маршалле! — озвався бранець, який був явно знайомий з Бернардом. Однак, судячи з усього, ця несподівана зустріч була не дуже приємною для обох.
— Хто він такий? — запитав я.
— Його звати Гольферт, він народився у Ноксвіллі[21] й працював у батьковій майстерні.
Ми зустріли помічника ювеліра там, де намагалися зловити вбивцю старого Маршалла! Мені спала на думку одна річ.
— Він був ще у вас, коли сталося нещастя й довелося закрити справу? — запитав я.
— Так.
Я звернувся до бранця:
— Ми давно шукали вас, містере Гольферте! Не могли б ви повідомити нам, де зараз ваш приятель Фред Морґан?
Переляканий Гольферт втупився в мене й запитав:
— Ви детектив, сер?
— Свого часу ви дізнаєтеся, хто я такий. А тепер відповідайте на мої запитання, поки я не заговорив з вами по-іншому. Мені здається, ви вплуталися в негарну історію, тому будьте обережні й говоріть правду. Де Морґан?
— Розв’яжіть мене, я все розповім!
У Бернарда було таке обличчя, ніби він почув щось цілковито неймовірне.
— Розв’язувати вас ми не будемо, але трохи послабити ремені можна. Бобе, зроби це, будь ласка!
Боб підвівся з місця й нахилився, щоб виконати прохання.
— Боб теж тут? — вигукнув Гольферт.
— Там, де маса Бернард, там і його слуга Боб. Чому маса Гольферт не залишитися в Луїсвіллі, а піти у гори? Чому маса Гольферта зв’язали?
Негр послабив мотузки і посадив бранця. Я продовжив допит.
— Де Фред Морґан?
— На Хед-Пік.
[21] Нóксвілл — місто у штаті Теннессі у США.