— Курочка-чубарочка.
— А тобі хто сказав, курочко-чубарочко? — питає качка.
— Я цієї ночі спала на дубі, і мені таке приснилося.
— То й я піду з вами, — каже качка.
Ідуть вони, йдуть і зустрічають гуску.
— Добрий день, гуско-товстогузко, — вітається качка.
— Добрий день, качко-крячко, — відповідає гуска. — Ти куди так зарані?
Та йду на Лису гору, а то загине весь світ.
— Хто тобі сказав, качко-крячко? — питає гуска.
— Півник — золоте пір’ячко.
— А тобі хто сказав, півнику — золоте пір’ячко?
— Курочка-чубарочка.
— А тобі хто сказав, курочко-чубарочко? — питає гуска.
— Я цієї ночі спала на дубі, і мені таке приснилося.
— То й я піду з вами, — каже гуска.
Ідуть вони, йдуть і зустрічають лисицю.
— Добрий день, лисичко-сестричко, — вітається гуска.
— Добрий день, гуско-товстогузко, — відповідає лисиця. — Ти куди так зарані?
— Та йду на Лису гору, а то загине весь світ.
— Хто тобі сказав, гуско-товстогузко?
— Качка-крячка.
— А тобі хто сказав, качко-крячко?
— Півник — золоте пір’ячко.
— А тобі хто сказав, півнику — золоте пір’ячко?
— Курочка-чубарочка.
— А тобі хто сказав, курочко-чубарочко?
— Я цієї ночі спала на дубі, і мені таке приснилося.
— Дурна балачка, світ не загине, коли ви не підете на Лису гору. Ходімо краще до мене, до моєї хати, вам буде там гарно й тепло.
Погодились вони і пішли з лисицею.
Привела їх лисиця до своєї хати, розпалила вогонь, стало тепло, і їм захотілося спати. Качка й гуска вмостилися по кутках, а півень з куркою вилетіли на жердину.