Омирова війна жаб з мишами
(Батрахоміомахія)
Переклад з давньогрецької Степана Руданського
Спочатку я співів гуртом з кругосвіту
Прошу в моє серце прийти для заспіву
І на моїх листах вузликами скласти
Про тяжкую бійку, Ярилову справу.
Хочу-бо всім людям довести до слуху,
Як збруйнії миші на жаб військом вийшли,
Наче землероди чи велетні тії,
Що люд про їх каже; діло так почалось:
Миш колись жажденна, від кішки удравши,
В сусіднє болото всю морду уткнула –
Так пить їй хотілось. Тут її зуздріла
Кракавка болотна і крякнула так їй:
«Відкіля ти, гостю? хто ти і чий рід твій?
Говори по правді, не мороч брехнею.
І, як друг ти справжній, попрошу в світлицю,
І дам тобі дарів щедрих та багатих,
Бо я Мішкорил-цар, мені у болоті
Почесть, і володар у жаб я щоденний.
Мене родив батько Болотець, Водницю
Щиро пригорнувши біля Іридану.
Но й ти, бачу, жвавий, далек-кого кращий
Ціпковий володар і храбрець на війнах,
Мабуть, так про рід свій говори скоріше».
Душогуб на сеє одвічав і мовив:
«Що мій рід питати? Усім, друже, звісно:
І богам, і людям, і птахам небесним,
Що я Душогубом зовусь і що син я