Люди славні. Багато ветеранів сивочубих.
І їх падруг, кремезних і негордих. -
Вони, слухняно, з дотепом кмітливим
В момент ісполнять всі бажання ваші.
Літр.
А! Хай в пизду йдуть! Ще не хватало
Мені лічить під старість мандавошкі!
У мене доньки є для тих ексцесів.
Ще — старий цап, товариш бородатий.
Ми разом з ним гуляєм по алєям французьких парків,
Дивимся на місяць, співаємо пісень,
І соловейка ми слухаєм, аж потім їбемось.
На майдан зверху плавними кругами планірує Привид. В руках у Привида авоська з пляшками з-під німецького червоного, під пахвою — книга «Тімур і його команда». Одяг на ньому — традіційний одяг привида: біле простирадло в крові.
Привід (зловісно регоче).
Ха-ха-ха-ха! Невдовзі та година,
Коли нарід тупим сосновим колом
Їбать вас буде в жопи буржуазні!
Кєнт (по-юнацькому, захоплено і дещо наївно).
Оце і є свобода довгожданна?
Припиздєна богиня мармурова,
З відбитими руками, безголова крилата блядь,
Летюча гордість наша!?
Літр
Ні, юний друже, то звичайне падло,
Яке наділо грязне простирадло.
На йому целку хтось їбав, а може — зарізали когось?
А потім — дельтаплана
Із його змайстрував народний вмілець.
Привід (продовжує кружлять над майданом).
Тремтіть, падлюкі, від пророчєств страшних!