Пістрява стрічка: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

- Перш ніж відповісти, я хотів би зібрати більш точні докази.

- Тоді скажіть принаймні, чи вірне моє припущення, що вона померла від раптового переляку?

- Ні, невірне: я думаю, що причина її смерті була більш матеріальна… А тепер, міс Стоунер, ми змушені вас покинути, бо якщо містер Ройлотт повернеться і застане нас, уся поїздка виявиться зовсім даремною. До побачення! Будьте мужні, зробіть усе, що я сказав, і не сумнівайтеся, що ми швидко відвернемо небезпеку, яка загрожує вам.

Ми із Шерлоком Холмсом без найменших труднощів найняли номер у готелі «Kopонa». Він виявився на верхньому поверсі, і з вікна добре було видно ворота парку і населене крило сток-моронівського будинку. В сутінках ми бачили, як мимо проїхав лікар Грімебі Ройлотт; його важке тіло здіймалося горою поруч з худою фігурою хлопця, який правив екіпажем. Хлопцеві не вдалося відразу відчинити важкі залізні ворота, і ми чули, як гримав на нього лікар, і бачили, з якою люттю він розмахує кулаками. Екіпаж заїхав у ворота, і за кілька хвилин крізь дерева мигнуло світло лампи, запаленої в одній із віталень.

Ми сиділи в сутінках, не запалюючи вогню.

- Їй-богу, не знаю, - мовив Холмс, - чи брати вас сьогодні вночі із собою! Там дуже небезпечно.

- А я можу бути корисний вам?

- Ваша допомога може виявитися неоціненою.

- Тоді я обов'язково піду.

- Спасибі.

- Ви кажете про небезпеку. Очевидно, ви бачили в цих кімнатах щось таке, чого не бачив я.

- Ні, я бачив те саме, що й ви, але зробив інші висновки.

- Я не помітив у кімнаті нічого вартого уваги, крім шнурка від дзвінка, але, зізнаюся, не можу втямити, якій меті він може служити.

- А на вентилятор ви звернули увагу?

- Так, але мені здається, що в цьому маленькому отворі між двома кімнатами немає нічого незвичайного. Він такий малий, що навіть миша навряд чи зможе пролізти крізь нього.

- Я знав про цей вентилятор ще до того, як ми приїхали в Сток-Морон.

- Дорогий мій Холмс!

- Так, знав. Пам'ятаєте, міс Стоунер сказала, що її сестра чула запах сигар, які курить лікар Ройлотт? А це вказує на те, що між двома кімнатами є отвір, і, звичайно ж, дуже малий, інакше його помітив би слідчий під час огляду кімнати. Я вирішив, що тут має бути вентилятор.

- Але яку небезпеку може таїти в собі вентилятор?

- А подивіться, який дивний збіг: над ліжком влаштовують вентилятор, вішають шнур, і леді, яка спить у ліжку, помирає. Хіба це не вражає вас?

- Я й досі не можу зв'язати ці обставини.

- А в ліжку ви не помітили нічого особливого?

- Ні.

- Воно пригвинчене до підлоги. Ви коли-небудь бачили, щоб ліжка пригвинчували до підлоги?

- Таки не бачив.

- Леді не могла пересунути своє ліжко, її ліжко завжди залишалося. в одному й тому ж положенні щодо вентилятора і шнура. Цей дзвінок доводиться називати просто шнуром, бо він не дзвонить.

- Холмсе! - вигукнув я. - Здається, я починаю розуміти, на що ви натякаєте. Отже, ми з'явилися саме вчасно, щоб відвернути жахливий і майстерний злочин.

- Так, майстерний і жахливий. Коли лікар коїть злочин, він найнебезпечніший злочинець. У нього міцні нерви і великі знання. Палмер72 і Прічард73 були кращими фахівцями у своїй галузі. Цей чоловік дуже хитрий, але я сподіваюся, Вотсоне, що нам удасться перехитрити його. Сьогодні вночі нам доведеться пережити чимало страшного, і тому, прошу вас, давайте поки що спокійно закуримо люльки і проведемо ці кілька годин, розмовляючи про щось веселіше.

Близько дев'ятої години світло, що виднілося між дерев, погасло, і садиба занурилася в темряву. Так минуло години дві, і раптом рівно об одинадцятій самотній яскравий вогник засяяв просто навпроти нашого вікна.

- Це сигнал для нас, - сказав Холмс, підхоплюючись. - Світло горить у середньому вікні.