— Як же це так, що моєму шлунку не краще? Я ж стільки ліків випив.
— Не може такого бути.
— Не може бути? Значить, ви гадаєте, що мені стало трохи краще?
— Неможливо швидко видужати. Потрібен час. Ліки діють поступово. Сьогодні вам краще, ніж учора.
— Невже?
— Ви все ще нервуєтеся?
— Авжеж, навіть уві сні.
— Вам треба зайнятися спортом.
- Як захоплюся спортом, ще більше буду нервуватися.
Видно, така відповідь збила Aмакі-сенсея з пантелику.
— Дайте я вас огляну, — сказав він і взявся оглядати. Після огляду господар ураз вигукнув: — Послухайте, сенсей, я недавно прочитав книжку про гіпноз. Там написано, що гіпнозом можна лікувати нечистих на руку та інші хвороби. Це правда?
— Так, є такий метод лікування.
— А його тепер застосовують?
— Еге ж.
— А гіпнотизувати важко?
— Зовсім ні. Я сам його часто застосовую.
— Ви теж умієте?
— Так. Можемо спробувати. В принципі кожну людину можна загіпнотизувати. Якщо хочете, я вас загіпнотизую.
— Цікаво. Спробуйте. Я давно про це мріяв. А раптом я не зможу прокинутися?
— Не журіться. Ну що, почнемо?
Згоди було досягнуто, і господар зважився випробувати на собі гіпноз. Я ще ні разу не бачив, як гіпнотизують, а тому з радістю стежив за перебігом подій з кутка вітальні. Лікар почав з очей: взявся гладити господареві повіки зверху вниз. Він не переставав гладити навіть тоді, коли господар заплющив очі. За якийсь час Амакі-сенсей запитав:
— Вам хочеться спати, коли я гладжу повіки?
— Авжеж, хочеться, — відповів господар.
Лікар і далі гладив повіки, проказуючи:
— Вам дедалі більше хочеться спати, чи не так?
Господар мовчав. Напевне, він хотів відчути те, що йому навіював лікар. Так минуло кілька хвилин.
Нарешті Амакі-сенсей оголосив:
— Тепер ваші очі не розплющаться.
Ой лишенько! Мій господар осліп!
— Невже не розплющаться?