Бійцівський клуб: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

Якось випадково ми з Тайлером зустрілися.

Це було під час відпустки.

Ти прокидаєшся в Ел-Ей-Екс.

Знову.

З Тайлером ми зустрілися, коли я пішов якось на нудистський пляж. Це було наприкінці літа, і я заснув. Він був голий і спітнілий, весь у піску, вологе волосся спадало на очі.

Тайлер був тут задовго до того, як ми зустрілися.

Тайлер витягав колоди з води і відтягував їх на пляж. Він уже вкопав кілька штук — півколом на відстані в кілька дюймів одна від одної, на рівні очей. Чотири колоди вже стояли, а коли я прокинувся, Тайлер витягав на берег п'яту. Він викопав яму і скерував колоду туди, потім підняв її з іншого боку, і вона з’їхала вниз, вставши майже вертикально.

Ти прокидаєшся на пляжі.

Окрім нас із Тайлером, тут нікого.

Патичком Тайлер провів на піску пряму лінію в кількох футах від будівлі. Повернувся, щоби притоптати пісок навколо колод і тим самим вирівняти їх.

Я був єдиним, хто це бачив.

Тайлер спитав, чи не знаю я, котра година?

Я завжди ношу годинника.

— Ти знаєш, котра зараз година?

Я спитав:

— Де?

— Тут, — відповів Тайлер. — Тут і зараз.

Було 16:06.

За деякий час Тайлер сів, схрестивши ноги, у тіні встановлених колод. Посидів так кілька хвилин, потім встав, скупався, натягнув футболку, шорти і зібрався йти. Я мав спитати. Я мав дізнатися, що Тайлер робив, доки я спав.

Якщо я прокидаюся в іншому місці, в інший час, чи можу я прокинутись іншою людиною?

Я спитав Тайлера, чи він, бува, не художник?

Тайлер знизав плечима й показав мені, що п'ять встановлених колод були ширшими при основі. Звернув мою увагу на лінію, що він намалював на піску, і показав, як за її допомогою він побачив, як лягатиме тінь від кожного стовпа.

Часом ти прокидаєшся і маєш питати, де ти є.

Тайлер створив тінь величезної руки. Тільки зараз пальці, мов у Носферату[17], а великий палець був непропорційно коротким, але рівно о шістнадцятій тридцять, сказав він, рука була досконалою. Велетенська тінь була довершеною рівно хвилину, і впродовж однієї ідеальної хвилини Тайлер сидів на долоні досконалості, створеної ним самим.

Прокидаєшся, а ти ніде.

Однієї хвилини вистачало. Довелося докласти зусиль, але хвилина довершеності вартувала того. Мить — найбільше, на що можна чекати від довершеності.

Ти прокидаєшся, і цього достатньо.

Його звали Тайлер Дерден, і він був профспілковим кіномеханіком, і він був офіціантом, обслуговував банкети в центрі міста, і він дав мені свій телефон.

Ось як ми зустрілися.

Глава 4

[17] Вампір, герой однойменного фільму жахів.