I am not Russia: неполіткоректний антифеміністичний чоловічий роман

Цей роман Антін Мухарський писав понад 20 років. Перші нотатки з’явилися ще в 1997-му, коли він задумав описати пригоди акторів київської театральної трупи «Золоті ворота» на фестивалі в Единбурзі. Вони вийшли окремою книжкою «Попса для еліти» у 2003-му. Але останні роки автора не полишала думка, що ті нариси можна розгорнути у щось епічніше й веселіше. І от маємо справжній роман про диявола (глибоко переконані, що кожен письменник, якщо хоче зватися таким, мусить опрацювати цю тему). Ця книжка писалася і в турецькій Анталії, і в грецьких Афінах, а ще трохи у Нью-Йорку та Сан-Франциско — де тільки доля не носила митця останнім часом. У 2018 році книжка побачила світ, та зараз, у 2020-му, назрів час її перевидати.

Текст за жанром можна охарактеризувати як «націоналістично-містичний», або «антисоросівський», чи «правий роман». Він буде цікавий тим, хто хоч раз замислювався над питанням: ким задумувався і як конструювався той лівацький, глобалістичний світ, у якому ми опинилися після розпаду СРСР? Звичайно, у ньому є «історія кохання», детективна лінія, купа автобіографічних історій, ну і карколомний мікс містики, націоналістичної люті та чорного гумору. Але передусім автору дуже хотілося, щоб ця книжка вийшла веселою і легкою для читання; романом, завдяки якому українці часом жахнуться, а часом посміються із себе, часом пустять сльозу над своїми бідами, а часом спроможуться на вчинок, гідний героїв давніх епосів. Сподіваємося, у пана Антіна вийшло. Принаймні він дуже старався.