Буря в склянці води: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

— Зараз же викличте прибиральницю! — скрикнув він жахливим голосом.

Коли перелякана жінка з’явилася у дверях, Жюжю крижаним голосом запитав:

— Куди поділася пилюка з мого столу?

— Я витерла її, мосьє, — відповіла прибиральниця і зрозуміла, що її дні злічені.

— Ти працюєш на ворога! Я на столі, вкритому пилюкою, записав пальцем номер телефону дуже важливого агента. Де він тепер? Які негідники користуються ним?

Очі приреченої жінки трохи просвітліли, в них з’явилася маленька іскорка надії.

— Мосьє, таємний агент Маже Мажо в сусідній кав’ярні лікується від безсоння.

— Мене ці справи не обходять, мені потрібен номер його телефону! — Полковник витяг з шухляди стола беззвучний пістолет, щоб збити з пантелику жінку.

-— Мосьє, коли ви покличете агента, то вже не так буде важко дізнатися номер телефону.

«Яка школа!.. Яка витримка!» — з гордістю подумав полковник Жюжю.

Від цих патріотичних думок він трохи заспокоївся, холодними, розрахованими рухами вийняв із шухляди столу ракетний револьвер і у відчинену кватирку випустив одну за одною дві зелені і дві червоні ракети, бо інших не мав. І коли над сонним мирним Парижем замиготів, підіймаючи тривогу, той бенгальський вогонь, Маже Мажо вже сидів перед полковником і ритмічно вистукував своїми золотими зубами три коротких і три довгих сигнали: «SOS, SOS…»

Жюжю просвердлив прибулого очима і, люб’язно усміхаючись до нього, промовив:

— Ну, тепер, як казав павук мусі, поговоримо про справи… І облиш клацати зубами, всі апарати твоїх друзів віддані в ремонт.

Мажо пополотнів і закліпав єдиним здоровим оком.

— Спасибі, — подякував полковник, — фото можеш подарувати моїй жінці.

— Пробачте, — таємний агент був паралізований волеюполковника.

— Мажо, ти занедужав?

— Ні, я просто не виспався, — мов на сповіді, зізнався розвідник.

— А чим ти лікуєшся від безсоння?

— Кавою, полковнику, — відповідь була ясна і точна.

— І допомагає?

— Не дуже.

«Яка школа!.. Яке самовладання!» — подумки вереснув Жюжю, але сказав суворо:

— Слухай, Мажо, якби ти не спав так багато, то сьогодні був би полковником.

— А може, й генералом, мосьє.

«Який розвиток!.. Яка підготовка!» — милувався полковник своїм підлеглим, але ще суворіше, щоб не розбестити його, сказав:

— Мажо, вимкни той клятий струм з усіх апаратів, сьогодні треба потренувати свій мозок. Ти коли-небудь бився на дуелі?

— Ні, мій полковнику, не випадало, але ляпаса я отримував не один раз.

— Це страшніше за дуель. Отож слухай: завтра вранці ти повинен виїхати на острів Лімпопо.

—А чому не сьогодні?