Іміджмейкер із Москви: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

– Видишь ли, Артур, это очевидный психологический расчет. Если бы мы нарисовали меньшие результаты, то наш богатенький буратино мог вообразить, что на предвыборной кампании можно сэкономить. А если бы проценты у конкурентов были еще выше, то, как деловой человек, он, скорее всего, решил бы плюнуть на эти выборы. А еще, чего доброго, потребовал обратно свой аванс… Теперь же – бизнес-план одобрен, финансирование открыто, и наше выездное шоу продолжается.

Іміджмейкер, фальшиво наспівуючи «Шоу мает гоу он! Шоу мает гоу он!», дістав залишений Бабаєм конверт, погладив його, потім запустив у нього пальці і пошурхотів купюрами. Перераховувавши гроші, Нестор Євграфович дістав кілька купюр і поклав їх у менший конверт. Раптом задзеленьчав телефон – Артурчик взяв трубку:

– Киевский офис профессора Боженко… Да-да, Михаил Саркисович, конечно! Нестор Евграфович, это Господин Подвальский… – повідомив він шефові, простягаючи трубку. Іміджмейкер весело привітався:

– Да, Мишенька, здравствуй!… Конечно, смотрел! Ты, как всегда, великолепен! Наши кролики, надеюсь, ничего не заподозрили?… Дрались по-настоящему?! Ха-ха!… Что-о?!. Возмущались, почему такой низкий рейтинг – тридцать и двадцать пять?! Да потому, что даже мне умножать больше, чем на три, не позволяет совесть! Так, Миша, а теперь по делу. Расклад существенно изменился. Да-да, последние опросы и еще более достоверные рейтинги… Конечно-конечно, все, как обычно. Мой ассистент сейчас занесет самые свежие цифры…

З цими словами Нестор Євграфович вручив Артурчикові менший конверт. Асистент мовчки взяв його і, одягнувши дублянку, вийшов з номера.

Частина 4

Нестор Євграфович і Артурчик сиділи у своєму номері, пили каву з коньяком і дивилися телевізор. За вікном – як і тиждень тому – падав лапатий сніг. Втім, лютнева погода аніскільки не впливала на гарячу діяльність політтехнологів. Іміджмейкер з асистентом переглядали чергове рейтинг-шоу, що розгорталося у великій телевізійній студії з переповненими глядачами трибунами. На подіумі у світлі прожекторів, здійнявши руки у вітанні, розкланювався ведучий – Михайло Підвальський, цього разу вбраний у жовто-золотистий фрак, розписаний доларовими логотипами, і з пофарбованим у жовтий колір волоссям. Оркестр грав бравурний марш.

– Шановні телеглядачі! В ефірі передвиборне рейтинг-шоу Михайла Підвальського! – розпочав програму зірковий ведучий. Зал вибухнув оплесками та вигуками. Оркестр почав грати туш, і на сцену вийшли традиційні грайливі дівиці в бікіні. Підвальський одразу ж, викаблучуючись і жестикулюючи, узявся до суті:

– Вир політичних пристрастей нестримно затягує все більше і більше нещодавно мирних обивателів нашого міста! Відбуваються мітинги, демонстрації, агітконцерти! І на все це передвиборне божевілля буквально з кожного плоту незворушно дивляться шляхетні лики потенційних обранців.

Найзапекліша боротьба розгорнулась у Центральному виборчому окрузі. Центр політичних досліджень нашого шоу провів чергове опитування суспільної думки. Результат посоромив липові рейтинги продажних соціологів! Всупереч очікуванням так званих експертів, уперед вирвався відомий представник ділового світу – Володимир Михайлович Бабай, голова правління «Бабай-банка», президент корпорації «Бабай-газ» і власник мережі магазинів дитячого харчування «Бабай-бэби»! Він обійшов і лівого кандидата – товариша Симорозенка і правого – пана Сливку – цих вже обридлих усім за десять років Монтеккі і Капулетті наших політичних підмостків! Отже, ваші оплески нинішньому лідеру перегонів! Гостя – у студію!

Під мелодію пісні «Владимирский централ» дві дівиці у смугастих купальниках та касирських налокітниках вивели у світло прожекторів Бабая, тримаючи над його головою табличку з написом «33%». Ведучий, театрально вказуючи на відсотки, пафосно вів далі:

– Отже, друзі, дозвольте вам представити…

– Подожди, начальник! – безцеремонно перервав Бабай Підвальского, виймаючи гаманець. Оркестр миттєво зметикував, чого від нього очікують, і вибухнув потужним вокалом:

Іміджмейкер клацнув пультом дистанційки, екран згас. Асистент першим висловив своє враження від щойно переглянутого фрагменту:

– Мне кажется, за такие деньги Михал Саркисович мог бы сказать, что Бабай не просто лидирует, а лидирует с большим отрывом.

– Что ты, Артурчик, ни в коем случае! – поблажливо посміхаючись, заперечив шеф. – Моя профессиональная интуиция подсказывает, что отрыв не столь уж велик, тем более, что конкуренты прямо сегодня начнут интенсивно его сокращать…

Потенційну полеміку політтехнологів перервав гучний стукіт у двері. З коридору долинав відчайдушний лемент Симорозенка:

– Нестор Евграфович! Нестор Евграфович! Товарищ Боженко!!

Асистент з величезною повагою і захопленням звів очі на свого начальника і сказав:

– Гениально, шеф! Интуиция вас, как всегда, не подвела…

Артурчик відчинив двері і в кімнату, ледь не збивши асистента з ніг, ввалився Симоро-зенко з невеликою валізою в руці. Жбурнувши валізу під стіл, він схвильовано закрокував перед політтехнологами туди й сюди.

Трохи відхекавшись, захлинаючись від обурення, він почав несамовито кричати:

– Товарищ профессор! Нестор Евграфович! Пока мы с вами ведем честную избирательную кампанию по всем канонам диалектического материализма, помноженного на последние достижения политтехнологии…

– Марксистской политтехнологии, товарищ Симорозенко, – авторитетно зауважив іміджмейкер.

– Вот именно! – погодився кандидат від лівих і продовжив. – И в это время вперед вырывается какой-то банкир, практически бандит! А ведь я его еще пацаном помню – первый фарцовщик в районе был!

Іміджмейкер покрутив у руках свої золоті окуляри:

– Действительно, Никита Ильич, ситуация непростая. Нашему с вами пролетарскому интеллекту и марксистскому подходу противопоставлена по-буржуазному грубая денежная масса. Вы же помните формулу основоположников – «Деньги-Товар-Деньги-штрих». Признаюсь вам с пролетарской прямотой: выборы – тот же товар.

– Но я ведь уже потратил деньги! – обурено вигукнув Симорозенко.

Нестор Євграфович заспокійливо поклав руку йому на плече: