З Духом Святим, з Сином Господнім,
З усіма святками — божими помічниками, — Роковими, тижневими, чисневими...
Станьте мені на помочі,
А всім християнам на фолосі.
Допоможіть мені примовити —
Все зле заклясти-замовити.
Я всі горесті-болесті, болючі-колючі
зву-визиваю,
Все зле визиваю-викликаю!
Іди собі там, де пси не добріхують,
кури не допівають,
Де люди не бувають,
Де служби сі не правлять,
де сонце не заходить, їді Я тебе відсилаю, п’ятьма пальцями,
шестов долонею
ті заклинаю. ї Як я тебе ЗД0Г0НЮ —
L Золотими мечами тобі голову здойму. ] Буду тя псами-перваками травити,
котами-перваками драти, Сокирами рубати, косами косити,
серпами жати, граблями розгрібати, віниками розмітати. Іди собі —
в сині моря, в глибокі потоки.
Там ти будеш піском пересипати, в воді си купати, в плеса завивати, в гіллю си колисати, а цього рожденного, хрещеного,
молитвенного, чистого
у здоров’ї лиши.
Цур тобі пек!
Скапайся, страться!
Моці не маєш, краси не спиваєш,
Відки прийшов, туди си назад повертайся!
Мольфар швидко-швидко промовляє тисячоліттями освячену формулу. І я відчуваю, як із мене мовби сповзає якась плівка, яснішає свідомість і з'являються нові сили...
Після цього примівник тричі обдуває мене, промовляючи при цьому:
і Тґ Тґе мо1м Духом, а Божим духом, не моїми