Читать книгу «Знаки карпатської магії» онлайн.
Виходимо на дорогу, я зупиняюся і жартома кажу: «І де ж наша чергова мітла?» Ви можете не повірити, але за хвилину нас доганяє та сама стара «Волга», що везла сюди. Водій сам зупиняється, відчиняє дверцята...
За сорок хвилин ми вже в Косові.
Частина шоста
СТЕЖИНА
ОДНОГО МОЛЬФАРА
КУПАЛЬСЬКА НІЧ Стани свідомості. Сновид
Сон, за народними уявленнями, - «кудлатий чоловік із чотирма очима», добрий і зовсім не страшний. У нього є ще помічниця Дрімота й помічник - Здухач. Під час сну з людини виходить дух, який приводить за собою вітер, котрий, у свою чергу, розганяє грозові хмари, воює з іншими духами...
Мандри душі в іншому світі -це і є сон. Коли душа повертається в тіло, сон припиняється. Коли душа відлітає від тіла назавжди, настає смерть...
«Українська міфологія»
Сьогодні Купало у нас запалало -стороною дощик іде, стороною -
та й на наше маєво клечане.
У купальській криниці збільшало водиці, -стороною дощик іде, стороною -
та й на наше житечко зелене.
Купальська пісня
Купала Івана на вулицю звала: - Ходім, Іване, на вулицю,
Та підемо в чисте поле,
В чисте поле - жито глядіти, Від змії, від злої відьми:
Вона в полі заломи ламає,
У корів молоко забирає.
Старовинна купальська примівка
Я приїжджаю до Мольфара днів за два до Купальського свята.
Іду левадою до мольфарської оселі, й цього разу в мене особливий стан перед зустріччю: Мольфар обіцяв розповісти про свій особистий шлях. А основна спеціалізація, що передається в його роду по династії звідтоді, як його родина осіла в Карпатах, - цілительство.
А ще тривають дні літнього сонцестояння, й це одне з найважливіших моль-фарських свят, а для деяких мольфарів свято Купала - найвідповідальніший момент у їхньому персональному році. На саме свято я приїхати не можу, бо купальська ніч -особлива для Мольфара, її він проводить у полонинах та лісах, здійснюючи лише йому відомі ритуали та обряди. І про них він не може говорити, скільки житиме. Це ті обряди, що відкрилися йому в момент посвяти, і їх нестиме він у таємниці до кінця життя та забере з собою, коли піде зоряною стежиною вслід за своїми пращурами, серед яких із незапам’ятних часів хоча б один у роду та був знахарем, примівником, характерником, чаклуном, мольфаром...
До Мольфара приїздить багато людей: від простих горян до відомих артистів і політиків. Кожен зі своїми негараздами, проблемами, проханнями.
Мольфар вислуховує всіх.
- Кожна людина йде зі своїм болем і горем, - говорить мій наставник. - Тож чи можу я відмовляти? І коли віддаю людині часточку свого космічного дару, щоб продовжити Ті життя, - то для мене найбільша радість. Не для збагачення приймаю людей. Я маю заборону на матеріальне багатство. .. хоч і міг би за бажання жити у віллі на березі моря... - Мольфар весело сміється.
Я не сумніваюся в останньому, але тема ця мене цікавить, тож я запитую:
- Чи для всіх мольфарів є заборона на матеріальні блага?
- Не для всіх, - відповідає мій співбесідник. -Але в багатьох випадках. Матеріальний достаток затуманює духовний зір, змінює людину, навіть найсильнішу, змушує її інакше дивитися на речі. Це - велика спокуса. Тому більшості світлих мольфарів заборонено накопичувати гроші та інші матеріальні блага. А якщо мольфар переступає заборону - в нього відбирається дар. А це найстрашніше, що може бути для людини, яка вже зіткнулася з магічним мистецтвом: усвідомлювати свою силу й не могти нею скористатися. Магія ніколи не приносить великих грошей, вона дає розуміння законів світу і силу, щоб їх використовувати. А за те, що я не ганяюся за марнотою земних благ, і маю від духів сильне слово та здатність допомагати. ..
Я не насмілююся запитати в Мольфара, чи був у нього досвід втрати дару на деякий час. Та й яке це має значення? Це - його шлях, дуже нелегкий і унікальний. Важливо те, що він готовий ділитися частиною свого знання...