3.5.1983 р.
КОЛИ МИ ЖИТИ НАВЧИМОСЯ?
Коли ж ми жити так, як люди, навчимося?
Й коли, нарешті, станемо людьми?
І вже не станемо, як здавна повелося,
До всіх казати: Я ІДУ НА ВИ.
Невже ж ми так й залишимось вовками
І наступатимемо всім на мозолі?
І скільки ж будемо ми жити ворогами,
Мов на цепах – собаки вічно злі?
19.8.2013 р.
ЛЮБЛЮ ЛЮДЕЙ Я ЗА ВІДВЕРТІСТЬ
Я ні до кого зла не маю,
Бо надто вже людей люблю,
Все ж багатьох не поважаю
За їх зухвалість і брехню.
Людей люблю я за відвертість.
Та тільки, де, скажіть, вони?
Й на кого ви не подивіться –
Скрізь, де не глянеш – брехуни.
Тут і своє, ледве вродилось,
Ледве навчилося ходить,
І ще не вміє навіть пісять,
А вас береться вже учить.
По інтернету надивилось,
Що вже й не знаєш, що казать,
Воно вже знає, як родилось
Хоч ще й нема від роду п’ять?
А ви їм бачте про капусту,
Що, ніби, бусел їх знайшов,