8.5.1983 р.
А НА ДУШІ НЕВЕСЕЛО
А на душі невесело ні трохи,
Давай, мій друже, вірші почитай,
Щось про Дніпро, та про дівочі охи,
Про Україну, та веселий гай.
Чомусь наш світ до всіх я вже ревную,
Тому й не можу відірвать очей,
І кожну жінку, як свою, цілую,
Й не проти з кожною зіграти я в хокей.
20.5.1957 р.
НЕ ПО МЕНІ ЖИТТЯ СПОКІЙНЕ
Не по мені оті провали,
Якщо по правді вам сказать.
І не потрібні нам похвали,
Якщо нема кого кохать.
3.3.1957 р.
ПРОШУ ПРОБАЧЕННЯ
Прошу пробачення, бо більше
Уже не можу я мовчать,
Навколо нас одні красуні,
А от нема кого кохать.
5.3.1957 р.
І ЩЕ Б ТАКУ
Ніби привид жінка мчиться,
Й де не глянеш – скрізь вогні,
Аж земля з-під ніг іскриться,
От би ще таку мені.
6.3.1957 р.
ЩО ТО ЗА ЧОЛОВІК?