Читать книгу «Сильмариліон» онлайн.
рауко «демон» — як у валараукар; синдарською — рауґ, роґ, як у балроґ.
ріл «блиск» — як в Ідріль, Сильмарил; також в Андуріл (меч Араґорна) та мітрил (морійське срібло). Ймення Ідріль мовою квенья було Ітарілле (чи Ітарілде), від основи іта— «іскорка».
рім(рим) «велика кількість, юрба» (рімбе мовою квенья), зазвичай уживане у збірних формах множини, як-от ґолозріми, Мітрім (див. «Покажчик»), науґріми, Танґородрім тощо.
рінґ «холодний, морозний» — як у Рінґіл, Рінґвіл, Гімрінґ, також у назві ріки Рінґло в Ґондорі й у рінґаре — квенійській назві останнього місяця року («Володар Перстенів», «Додаток D»).
ріс «розтинати», вважають, що юно змішалося з подібною за значенням основою кріс- (похідною від кореня кір— «розрізати, розтинати»); звідси Анґріст (також Оркріст — «Ґобліносік» — меч Торіна Дубощита), Кріссаеґрім, Імладріс.
ром- основа, яку вживали на позначення звуку сурм і ріжків, як в Ороме та Валарома; пор.: Бема — ймення цього вали роганською мовою, що в «Додатку А» (ІІ) до «Володаря Перстенів» перекладено англосаксонською як beme — «сурма».
ромен «висхідний, схід сонця, схід» (мовою квенья) — як у Роменна. Синдарські слова на позначення сходу; рун (у Талат-Рунен) і амрун — того самого походження.
ронд означало склепінчастий чи аркоподібний дах або велику залу чи покій із таким дахом; тому — Нарґотронд (див.: ост), Газодронд, Аґларонд. Може стосуватися також і небес, адже ймення Елронд означає «зоряний небозвід».
рос «піна, бризки морської води, бризки» — як у Келеброс, Елрос, Раурос; також у Кайр-Андрос — назва острова на ріці Андуін.
рох «кінь» (рокко мовою квенья) — як у Рохаллор, Роган (від Роханд — «земля коней»), рогіррими; також у Рогерин — «кінь володарки» (пор.: геру) — кінь Араґорна, який звався так, бо його віддала Араґорнові Арвен («Повернення Короля» V 2).
руін «червоне полум’я» (рунья мовою квенья) — як в Ородруін.
рут «гнів» — як в Аранрут.
сарн «(невеликий) камінь» — як у Сарн-Атрад (Сарн-Брід на ріці Брендівинній є півперекладом цієї назви); також у Сарн-Ґебір («камінні вістря»: кебер, множина — кебір — «кілки») — бистрина на ріці Андуін. Похідним є слово Серні — назва ріки в Ґондорі.
сереґ «кров» (серке мовою квенья) — як у сереґон.
сіл- (і його різновид тіл-) «світитися (білим чи срібним світлом)» — як у Бретіл, Ґалатіліон, Сильпіон і у квенійському Ісіл (синдарське Ітіл) — Місяць, звідки Ісілдур, Нарсіл, Мінас-Ітіл, Ітіліен. Вважають, що квенійське слово Сильмарили походить од сіліма — так Феанор назвав речовину, з якої виготовив Коштовності.
сір «ріка», від кореня сір— «текти» — як в Оссіріанд (перша частина походить од числівникової основи «сім»: осто мовою квенья, одо синдарською), Сіріон; також у Сіраннон («Прибрамний Потік» Морії) та Сіріт («потік» — як тіріт — «сторожкий» — від тір) — назва ріки в Ґондорі. Той самий корінь ми бачимо в Мінгіріат («межиріччя» — територія поміж Брендівинною та Сірим Потоком), лише зі заміною с на г всередині слова; в Нандугіріоні — «долина туманних потоків», Тьмяноджерельний Діл (див.: нан(д) і ду); в Етір-Андуін — витік чи дельта Андуіну (від ет-сір).
сул «вітер» — як в Амон-Сул, Сулімо; пор.: суліме — квенійська назва третього місяця («Володар Перстенів», «Додаток D»).
тал (дал) «стопа» — як у Келебріндаль, а також у значенні «кінець» — у Рамдал.
талат «низина, рівнина» — як у Талат-Дірнен, Талат-Рунен.
таліон «дужий, безстрашний» — як у Куталіон, Таліон.
танґ «утиск» — як у Танґородрім, також у Дуртанґ (замок у Мордорі). Квенійське санґа мало значення «тиснява, штовханина», звідки Сан-ґагиандо — «Той, хто продирається крізь тисняву» — ім’я одного ґондорця («Володар Перстенів», «Додаток А» (І, IV)).
тар- (1) «високий» (тара — «піднесений» — мовою квенья), префікс у квенійському варіанті імен нуменорських Королів; також в Аннатар. Форма жіночого роду — тарі — «висока, Королева» — в Кементарі, Елентарі. Пор.: тарма — «опора» — в Менелтарма.
тар- (2) «упоперек, через» — як у Сарн-Атрад, Тарґеліон; також у Тарбад (від тapa-пaтa — «перехрестя») — місце, де стародавня дорога з Арнора та Ґондора перетинала Сірий Потік.
татар «верба»; прикметник татрен у Нан-татрен; квенійське тасаре в Тасарінан, Нан-тасаріон (див.: Нан-татрен у «Покажчику»).
таур (1) «ліс, пуща» (тауре мовою квенья) — як у Таурон, Таур-ім-Дуінат, Таур-ну-Фуін.
таур (2) «огидний, ненависний» — як у Саурон (від Таурон), Ґортаур.
тел- «закінчення, кінець, бути останнім» — як у телери.
тіл «вістря, ріг» — як у Танікветіл, Тіліон («Рогатий»); також у Келебділ — «Срібний Зубець» — назва однієї з гір Морії.
тін- «іскорка» (квенійське тінта — «викрешувати іскру», тінве — «спалах») — як у Тінталле; також у тіндоме — «зоряні сутінки» («Володар Перстенів», «Додаток D»), звідки тіндомерел — «дитя сутінків» — поетична назва солов’я (тінувіель синдарською). Воно трапляється також у синдарському ітілдін — «зоремісяць» — речовина, з якої було виготовлено механізми Західної брами Морії.
тін(д) «сірий» — яку Тінґол; квенійське сінда в синдари, Сінґолло (Сіндаколло: колло — «плащ»).