Читать книгу «Сильмариліон» онлайн.
аннон «великі двері чи брама», форма множини — еннин — як в Аннон-ін-Ґелиз; пор.: Мораннон — «Чорна Брама» Мордору — та Сіраннон — «Прибрамний Потік» Морії.
ар- «поруч, поза» (звідси квенійське ар — «і», синдарське а); можливо, як в Араман — «ззовні Аману»; пор. також: (Нірнает) Арноедіад — «(Сльози) без (поза) ліку (-ом)».
ар(а)-«високий, шляхетний, королівський» — присутнє в дуже багатьох назвах: Арадан, Арезель, Арґонат, Арнор тощо; поширений корінь арат— як в аратари — й арато — «переможець, знаменитість», наприклад, Анґрод (від Анґрато), Фінрод (від Фіндарато); також аран — «король» — як в Аранрут. Ерейніон — «нащадок королів» (ім’я Ґіл-ґалада) — це форма множини від аран; пор.: Форност-Ерайн — «Усипальниця Королів» в Арнорі. Звідси походить префікс Ар- в адунайських іменах королів Нуменору.
аріен (мая Сонця) походить од кореня ас-, а також від квенійського аре— «сонячне світло».
атар «батько» — як в атанатари (див.: Атани в «Покажчику»), Ілуватар.
банд «в’язниця, ув’язнення» — як в Анґбанд; від початкового мбандо, від якого походить квенійська форма Мандос (синдарське Анґбанд = квенійському Анґамандо).
бар «помешкання» — як у Бар-ен-Данвез. Прадавнє слово мбар (синдарською — бар, мовою квенья — мар) означало «дім», як для окремих осіб, так і для цілих народів, — а тому це слово часто трапляється у власних назвах місць, як-от Брітомбар, Дімбар (перша частина цього слова означає «сумний, похмурий»), Елдамар, Вал(і)мар, Віньямар, Мар-ну-Фамар. Марділ — ім’я першого Правлячого Намісника Ґондору — означає «відданий дому» (себто дому Королів).
барад «вежа» — як у Барад-дур, Барад-Ейтель, Барад-Німрас; форма множини — як у Емин-Берайд.
белеґ «могутній» — як у Белеґ, Белеґаер, Белеґост, Лаер Ку Белеґ.
браґол «раптовий» — як у Даґор-Браґоллах.
бретіл імовірно, означає «срібна береза»; пор.: Німбретіл — березові ліси в Арверніені, а також Фімбретіль — одна з дружин ентів.
бріт «гравій» — як у Брітіах, Брітомбар, Брітон.
вал- «сила» — як у валари, Валакірка, Валаквента, валараукари, Вал(і)мар, Валінор. Початково основою було бал-, що збереглось у синдарському балан, белайни (валари) та балроґ.
вен «діва», поширене закінчення — як у Елезвен, Морвен.
вінґ «піна, бризки» — як в Елвінґ, Вінґілот (тільки у цих двох назвах).
газод як у Газодронд (переклад назви Кгазад-дум) — так звуками синдарської мови було передано кгазади.
гауз «курган» — як у Гауз-ен-Арвен, Гауз-ен-Еллет тощо.
геру «володар» — як у Герумор, Герунумен; синдарське гір —як у ґоннгіррими, рогіррими, Барагір; гіріл — «володарка» — як у Гірілорн.
гім «прохолодний» — як у Гімлад (і Гімрінґ?).
гіни «діти» — як в еругіни (Діти Еру); Нарн і Гін Гурін.
гіт «імла» — як у Ґітаеґлір, Гітлум (також у Нен-Гітоел — озеро Андуіну). Гітлум — синдарська адаптація квенійського Гісіломе, адже саме так назвали цю територію нолдорські вигнанці (квенійське гісіе — «імла», пор.: гісіме — назва одинадцятого місяця, «Володар Перстенів», «Додаток D»).
гот «юрба, зграя» (практично завжди з негативним відтінком) — як у Тол-ін-Ґаурот; також у Лосс(г)от — Сніговик із Форохелу («Володар Перстенів», «Додаток А», І, ііі) та ґламготи — «галаслива зграя» — так називали орків.
г'ярмен «південь» (мовою квенья) — як у Гярментір; гар-, гарн-, гарад синдарською.
ґаер «море» — як у Белеґаер (і в синдарському ймені Оссе — Ґаерис). Вважають, що це слово походить від основи ґая — «трепет, страх» — і що так елдари назвали безкрає та жахливе Велике Море, коли вперше потрапили на його береги.
ґаур «вовкулака» (від кореня нґвав— «виття») — як у Тол-ін-Ґаурот.
ґваіт «народ» — як у ґваіт-і-мірдайн; пор.: Енедваіт — «Середній народ» — так називали землі поміж Сірим Потоком та Ізеном.
ґват, ват «тінь» — як у Делдуват, Ефель-Дуат; також у Ґватло (ріка Сірий Потік в Еріадорі). Споріднені форми бачимо в Еред-Ветрін, Тгурінґветіль (це синдарське слово вживається на позначення тьмяного світла, а не тіні, що падає від предметів: вона називалася морхайнт — «темні обриси»).
ґіл «зірка» — як у Даґор-нуін-Ґіліат, Осґіліат (ґіліат — «сонм зірок»); Ґіл-Естель, Ґіл-ґалад.
ґіріт «трепетний» — як у Нен-Ґіріт; пор.: також ґірітрон — синдарська назва останнюю місяця в році («Володар Перстенів», «Додаток D»).
ґлін «блиск» (особливо щодо очей) — як у Маеґлін.