Читать книгу «Сильмариліон» онлайн.
Окружні Гори Див.: Ехоріат.
олвари Ельфійське слово, яке вживали у мовленні Яванна та Манве в «Розділі 2»; означає «усе, що росте і має коріння в землі». 34
Олве Разом із братом Елве (Тінґолом) стояв на чолі рушення телерів під час їхньої мандрівки на захід од Куівіенену; володар телерів із Алквалонде в Амані. 42-43, 46, 48-50, 79-80
Олорін Мая, один із істарів (чарівників); Мітрандір, Ґандалф, пор. також: «Дві Вежі» IV 5: «Олоріном звали мене в юності на Заході, що відійшов у минуле». 19
Ондолінде «Пісня в Камені» — первинна назва Ґондоліна мовою квенья. 122
Орки Істоти, котрих створив Морґот. У різних місцях; щодо їх походження див.: 39,88
Орли 28, 35, 54, 106, 158, 159, 185, 263
Ормал Одне з валарських Свічад, які створив Ауле. Ормал стояв на півдні Середзем’я. 23,25
Ородрет Другий син Фінарфіна; охоронець вежі Мінас-Тіріт на Тол-Сіріоні; після смерті брата Фінрода — Король Нарґотронда; батько Фіндуілас; поліг у битві при Тумґаладі. 51, 76, 116, 155, 175, 193, 216
Ородруін «Гора Полум’яного Вогню» в Мордорі, де Саурон викував Правлячого Персня; її ще називали Амон-Амарт — «Судна Гора». 300,305,307
Орокарни Гори Східного Середзем’я (назва означає «Червоні Гори»). 38
Ороме Вала, один із аратарів; вправний мисливець, котрий стояв на чолі ельфів під час їхньої мандрівки від Куівіенену, чоловік Вани. Ім’я означає «Звучання Рогу» або «Звук Ріжків», пор.: Валарома; у «Володарі Перстенів» це ймення трапляється в синдарській формі —Арав. Див., зокрема: 13, 16, 17, 24, 29, 36, 38-39, 40-44, 51, 64-65, 69, 89, 94
Оромет Пагорб поблизу гавані Андуніе на заході Нуменору, де було збудовано вежу Тар-Мінастір. 280
Ортанк «Роздвоєний Верх» — нуменорська вежа в Колі Ізенґарду. 304,313
Орфалх-Ехор Глибока ущелина в Окружних Горах, якою можна було наблизитися до Ґондоліна. 249
Осґіліат «Зоряна Фортеця» — головне місто стародавнього Ґондору по обидва боки ріки Андуін. 304,310
Оссе Мая; васал Улмо, з котрим він увійшов у води Арди; доброзичливець і вчитель телерів. 18, 19, 28,47-49, 80, 201
Оссіріанд «Земля Семиріччя» (тобто Ґеліону та його приток, що збігали з Синіх Гір) — територія Зелених ельфів. Пор. пісню Деревобородого у «Двох Вежах» III 4: «Лісами я влітку блукав берестовими Оссіріанду. Ах! Сяйво і музика літа над Семиріччям Оссіра!» Див.: Ліндон. 89-91, 109, 116-119, 138, 140-141, 201
Останній Союз Спілка, яку уклали наприкінці Другої Епохи Еленділ і Ґал-галад, аби завдати поразки Сауронові. 306
Ост-ін-Езіл «Фортеця Елдарів» — ельфійське місто в Ереґіоні. 298,299
Палантіри «Ті, що спостерігають здалеку» — сім Видющих Каменів, що їх Еленділ і його сини привезли з Нуменору. Палантіри виготовив Феанор в Амані (див.: 52 та «Дві Вежі» ІІІ іі). 288,304
Пастирі Дерев Енти. 35, 245
Печерна Будова Переклад назви Ноґрод, «Порожнисте житло» (дієслово будувати пов’язане з давньоукраїнським іменником буда— житлова або господарська споруда). 85
Пеларґір «Пристань Королівських Кораблів» — нуменорська гавань поблизу дельти Андуіну. 277
Пелори «Оперезні, або Захисні висоти», звані також Гори Аману чи Захисні Гори, що їх звели валари після знищення їхньої оселі на Алмарені; простягались у вигляді півмісяця з півночі на південь поблизу східних узбереж Аману. 25, 27,47,66,72, 94-96, 176
Первородні Старші Діти Ілуватара, ельфи. 6, 8,10, 27, 29, 32, 34, 37, 38,260, 265, 271, 273, 275, 299
Пралісні ельфи їх іще називали Лісовими ельфами. Вважають, що за походженням вони були нанорами, котрі залишились у Долині Андуіну й у Великому Зеленоліссі (див.: Нандори) й ніколи не переходили на захід од Імлистих Гір. 298,311
Переправи через Тейґлін У південно-західній частині Бретілського Лісу, де стара дорога на південь од Сіріонового Проходу перетинала Тейґлін. 146, 157,211,224, 227, 231,238
Періаннати Дрібнолюдики (гобіти). 316
Перстені Влади 265, 266, 278. Єдиний Перстень, Величний Перстень, або Правлячий Перстень: 300, 305, 308, 314, 316, 317. Три Ельфійські Перстені: 300, 311,312,315 (див. також: Нар’я, Перстень Вогню, Ненья, Адамантовий Перстень, і Вілья, Сапфіровий Перстень). Сім Гномівських Перстенів 301, 311, 312. Дев'ять Людських Перстенів 301, 312