Історія без міфів. Бесіди з історії української державності: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

3. Рух ставить перед собою цілі:

а) всіляко сприяти відродженню людини як морально відповідальної особистості;

б) сприяти розвитку національно–державного будівництва, скерованого на перетворення України в незалежну, правову державу, покликану забезпечити вільний розвиток особистості, захист прав людини і нації, безперешкодне здійснення демократичних свобод;

в) домагатися радикальної перебудови економіки України на засадах економічної самостійної з урахуванням регіональних і структурних особливостей [™].

Національні процеси в Україні. — Ч. 2. — С. 541–545.

З програми Української Республіканської партії

Квітень 1990 року

Виражаючи волю народу України жити вільно і в достатку, прагнемо до побудови незалежної Української держави, в якій гідно, мирно, в умовах добробуту житимуть громадяни республіки, незалежно від їхньої національності, суспільного стану, світогляду та віросповідання.

Сьогодні економічне й екологічне становище, культурне і духовне життя в Українській РСР опинилося в стані глибокої кризи. Визиск України в складі тоталітарної імперії призвів до спустошення надр і лісів, забруднення і вичерпання вод, зруйнування чорноземів. Наш край перетворено на колонію, де імперський московський центр по–хижацькому грабує природні багатства і продукт праці трудящих республіки. Тоталітарна система піддавала Україну голоду, варварському руйнуванню і нищенню її продуктивних сил, природних багатств і інтелектуального потенціалу, жорсткій та планомірній русифікації […].

УРП домагається створення Української незалежності соборної держави як неодмінної умови політичного, економічного і культурного відродження, консолідації та самопоступу народу України, піднесення його добробуту, утвердження демократичного ладу і розвитку громадянського суспільства, виведення України з міжнародної ізоляції на гідне місце серед вільних народів світу […].

Національні процеси в Україні. — Ч. 2. — С. 557–558.

Постанова Верховної Ради Української PCP про проголошення незалежності України

Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки постановляє: Проголосити 24 серпня 1991 року Україну незалежною демократичною державою

З моменту проголошення незалежності чинними на території України є тільки її Конституція, закони, постанови уряду та інші акти законодавства республіки.

1 грудня 1991 року провести республіканський референдум на підтвердження Акта проголошення незалежності.

Голос України. — 1991. — 25 серпня.

Акт проголошення незалежності України

Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною в зв’язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 року,

— продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні,

— виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом ООН та іншими міжнародно–правовими документами,

— здійснюючи Декларацію про Державний суверенітет України, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто проголошує незалежність України та створення самостійної Української держави — України.

Територія Україна є неподільною і недоторканою.

Віднині на території України мають чинність виключно Конституція і закони України.

Цей акт набирає чинності з моменту його схвалення.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ТА ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Абегян М. История древнеармянской литературы. — Ереван, 1948. — Т.1. — 524 с.

2. Айналов Д. В. Княгиня св. Ольга в Царьграде // Тр. XII АС. — 1905. — С. 12–20.

3. Апанович О. Збройні сили України першої половини ХVIIIст. — К.: Наук. думка, 1969. — 221 с.

4. Артамонов М. М. История Хазарии. — СПб.: Лань, 2001. — 686 с.

5. Архимандрит Леонид. Откуда родом была св. великая княгиня русская Ольга? / / Русская старина. Ежемесячные исторические издания. — СПб., 1888. — Т. 59. — Июль. — 692 с.