То голос…
То мій голос…
Тільки голос…
Просто голос…
Вже чую за спиною тихі кроки,
Вже хтось мене торкає, ніби сон.
Я зрадив своє тіло й свої очі,
Але ніколи не віддам його.
Той прикрий світ
Я наберу води і знов вікно помию,
Там, за моїм вікном, шалений світ.
Навколо нас ростуть давно сухі дерева
І в тому лісі ми шукаєм слід.
Той прикрий світ штовхає і кидає,
Той прикрий світ чомусь такий дурний.
Наш прикрий світ, а іншого немає,
Бо прикрий він…
Я мию кожен день знов брудні мої ноги,
А зліва мій сусід вже посивів.
То небо тисне так, шо ніби вже не може,
І ліс наш почорнів — то він горів.
Той прикрий світ штовхає і кидає,
Той прикрий світ чомусь такий дурний.
Наш прикрий світ, а іншого немає,
Бо прикрий він…
Я нині зрана встав, полізу в свої гори,
І телевізор мій лишився сам.
Я там, де вітер знов ганяє хвилі в морі
І пише по воді свої слова.
Турбо-техно