Читать книгу «Інформатика. Дитяча енциклопедія» онлайн.
Потім почали випускати сканери для більш широкого кола користувачів. Вони підключались до комп’ютера за допомогою інтерфейсу Centronix або його різновидів (SPP, EPP, ECP). Користувачам ПК він відомий як порт LPT, що також часто використовували для підключення принтерів. Для встановлення такого сканера треба при вимкненому комп’ютері підключити інтерфейсний кабель, підключити живлення сканера, потім увімкнути комп’ютер та встановити драйвери сканера.
Універсальна послідовна шина (USB) може забезпечити високу швидкість передачі даних, тому з’явилися сканери, що підключаються до комп’ютера за допомогою цієї шини. Підключати сканер до комп’ютера стало можливо не вимикаючи комп’ютер, так само можна і від’єднувати сканер. Деякі сканери з інтерфейсом USB не потребують додаткового джерела живлення, а живляться від шини.
Працювати з такими сканерами дуже приємно, бо інтерфейс USB дозволяє виявити підключення нового пристрою безпосередньо в процесі роботи. Часто навіть не потрібно встановлювати драйвер, підключення відбувається за системою Plug and Play, тобто підключив і відразу «граєш»).
Як установити звукову плату та CD-ROM?
За часів народження комп’ютерних мультимедійних пристроїв, коли CD-ROM тільки з’являлись, не було єдиного стандарту їх підключення. Тому фірми-виробники розробляли свої інтерфейси підключення. На той час CD-ROM був більш пристроєм мультимедійним, ніж засобом зберігання даних. Тому він продавався тільки у комплекті зі звуковою картою. Тоді поширені були так звані мультимедійні комплекти (multimedia kit), які складались із звукової карти для інтерфейсу ISA та пристрою CD-ROM. При цьому на звуковій карті був спеціальний контролер для роботи з CD-ROM.
Зараз ситуація значно простіша. Звукові карти і CD-ROM – це зовсім різні речі. Крім того, їх підключення стандартизовано (CD-ROM підключаються по інтерфейсу IDE або USB, а звукові карти PCI або USB).
Такі пристрої, що підключаються по USB, як правило, не потребують додаткового живлення. CD-ROM з інтерфейсом IDE підключається за допомогою сигнального кабелю-шлейфу (40 або 80 дротів) та дротів живлення. Після встановлення цього пристрою, як правило, не потрібно встановлювати додаткові драйвери, бо інтерфейс CD-ROM стандартизований і тому добре підтримується внутрішніми драйверами більшості операційних систем.
Звукові карти, як правило, присутні на сучасних материнських платах. Але, на жаль, вбудовані звукові плати не можуть забезпечити високу якість звуку. Тому багато користувачів, що бажають мати на своєму комп’ютері якісну звукову систему, встановлюють окремі звукові карти. Для того щоб нова звукова карта не почала конфліктувати із вбудованою, останню можна вимкнути через меню базової системи вводу-виведення (BIOS). Але сучасні операційні системи дозволяють водночас використовувати декілька звукових карт. Таке підключення дозволяє проводити цікаві експерименти.