Читать книгу «Інформатика. Дитяча енциклопедія» онлайн.

Маршрутизатори – пристрої, які обмінюються між собою інформацією про топологію, стан мережі, працездатність каналів і присутність вузлів з метою вибору оптимального шляху для передачі пакета. Такий процес вибору маршруту за адресою абонентської системи, що приймає пакет, називають маршрутизацією.

Розрізняють однопротокольні і багатопротокольні маршрутизатори, що можуть підтримувати одночасно кілька протоколів, наприклад IPX/SPX, TCP/IP та інші. Через те що зустрічаються протоколи, які не містять інформації мережевого рівня, маршрутизаторам доводиться виконувати і функції моста в такій мережі. Тому сучасні багатопротокольні маршрутизатори називають «мостами-маршрутизаторами».

Шлюзи – пристрої, що представляють метод приєднання мережевих сегментів і комп’ютерних мереж до центральних ЕОМ. Необхідність у застосуванні шлюзів виникає, коли поєднують дві системи із зовсім різною архітектурою, системи з різними типами системного і прикладного програмного забезпечення.

Як розташувати комп’ютери в мережі?

Комп’ютери, що об’єднані в мережу, часто називають робочими станціями, або вузлами мережі. При об’єднанні комп’ютерів у мережу перш за все необхідно визначити спосіб організації фізичних зв’язків, тобто топологію.

Під топологією (компонуванням, конфігурацією, структурою) комп’ютерної мережі звичайно розуміється фізичне розташування комп’ютерів мережі один відносно одного і спосіб з’єднання їх лініями зв’язку.

Важливо відзначити, що поняття топології відноситься насамперед до локальних мереж, у яких структуру зв’язків можна легко простежити. У глобальних мережах структура зв’язків звичайно схована від користувачів і не надто важлива, тому що кожен сеанс зв’язку може вироблятися по своєму власному шляху.

Топологія визначає: вимоги до устаткування, тип використовуваного кабелю, можливі і найбільш зручні методи керування обміном, надійність роботи, можливості розширення мережі.

Перерахуємо основні види топологій. Це повнозв’язкова топологія, змішана топологія «загальна шина», «зірка», «ієрархічна зірка», «кільце».

Засоби розташування комп’ютерів в мережі

За якими правилами комп’ютери «спілкуються»?

При об’єднанні комп’ютерів у мережу виникає багато проблем, які вирішуються на рівні мережевої технології. Взагалі, мережева технологія – це узгоджений набір стандартних протоколів і програмно-апаратних засобів, які їх реалізують.

Найбільш поширеними мережевими технологіями є Ethernet, Token Ring, FDDI. В 1997 році більш ніж 80 % усіх мереж було побудовано на базі Ethernet. Але потреба у високошвидкісній і в той же час недорогій технології для підключення до мережі потужних робочих станцій привела в кінці 90-х років до появи нової технології – Fast Eternet. 1999 року був прийнятий новий стандарт мережевої технології – Gigabit Ethernet. Потім виникла технологія ATM, яка дозволила об’єднати цифрові й аналогові потоки інформації, тобто вирішити проблему передачі голосової і відеоінформації.

Програмне підключення комп’ютера до локальної мережі

Як ми вже знаємо, крім фізичного з’єднання, для роботи в мережі потрібно правильно настроїти і параметри операційної системи. При з’єднанні багатьох комп’ютерів треба створити підключення до локальної мережі та настроїти протокол TCP/IP. Це робиться так само, як це робилося і для двох комп’ютерів. Адміністратор мережі визначає адресу і маску мережі, а також адреси комп’ютерів що входять у мережу. Також є можливість не настроювати адреси комп’ютерів та підмережі на кожному комп’ютері, а застосувати сервер доменної служби імен (DNS). Таким чином користувач не повинен пам’ятати, яка у нього IP-адреса. Йому достатньо у вікні Властивості TCP/IP вибрати автоматичне отримання адреси.

Для того щоб інші користувачі могли переписувати файли з вашого комп’ютера, треба відкрити папку з файлами для загального доступу. Папку можна відкрити у декількох режимах. Перш за все це доступ. Папку можна відкрити тільки для читання, або дозволити запис у папку, або навіть дозволити повний доступ до папки. Крім цього, можна обмежити коло користувачів, що можуть користуватись вашим ресурсом. Це можна зробити таким чином:

• знайти файл чи папку, яку ви хочете відкрити для оточуючих;

• підвести курсор на цей файл чи папку й натиснути праву кнопку миші, там з’явиться меню, де треба вибрати пункт Доступ та безпека (Sharing and security) або Властивості (Properties). Якщо обрано останнє, то треба ще вибрати закладинку Доступ (Share);

• далі треба відкрити доступ, зазначити скільки користувачів водночас можуть користуватись ресурсом, а також визначити режим доступу і коло користувачів.

Крім файлів та папок, можна відкривати доступ до пристроїв та розділів диска.

Правила «поведінки» в мережі

Локальна мережа у чомусь схожа на будинок, де живе багато людей. Тому це накладає певну відповідальність на користувачів мережі. А саме, дотримуватись правил мережі. Головне – треба поважати інших користувачів. Якщо хтось відкриє повний доступ до своїх файлів – ні в якому разі не стирати файлів і не записувати своїх, бо користувач міг відкрити папку для якоїсь важливої справи. І взагалі, не треба змінювати нічого на чужому комп’ютері, якщо вас про це не просив хазяїн. Іноді буває, що хтось відкрив доступ до диска, де розташовані системні файли, у цьому випадку ні в якому разі не можна там нічого змінювати.

Крім файлів, є ще дуже важливий ресурс мережі – це її пропускна здатність. Канал можна «забити», і користувачі не зможуть користуватися мережею. Вони не зможуть обмінюватися файлами, користуватись Інтернетом тощо. Дуже сильно «забивають» канал програми пошуку ресурсів та ігрових серверів. Це відбувається через те, що програма розсилає багато пакетів на всі комп’ютери мережі.

Пам’ятайте, мережа існує не лише для ігор та розваг, тому через вашу «мережеву нечемність» може хтось постраждати, наприклад не отримати вчасно важливого листа.

Також треба слідкувати за станом «здоров’я» свого комп’ютера, перш за все стежити за вірусами за допомогою антивірусних програм. Віруси з вашого комп’ютера можуть потрапити до інших через відкриті файли, папки, пристрої.

Крім обміну файлами та гри в ігри, через мережу можна отримувати послуги Інтернет. Далі ми розглянемо Інтернет детальніше, а потім розглянемо, як підключитися до нього через локальну мережу.

Глобальна комп’ютерна мережа Інтернет

Загальні відомості про Інтернет

Кого саме можна назвати батьками Інтернету? Завдяки тому, що ці події відбувалися недавно, історія створення комп’ютерних мереж відома до деталей.

Непрямим поштовхом створення комп’ютерних мереж став запуск Радянським Союзом у 1957 році першого штучного супутника Землі. На той час уже почалася «холодна війна», і Сполучені Штати, розуміючи, що супутник – це ще не вершина радянських наукових досліджень у військовій галузі, побачили для себе загрозу використання ракет і ядерної зброї. Цього ж 1957 року при департаменті оборони США було створене Агентство дослідницьких проектів особливої складності – ARPA. Одним із напрямків роботи Агентства стало створення комп’ютерних технологій для військових цілей, зокрема для зв’язку.