Читать книгу «Інформатика. Дитяча енциклопедія» онлайн.

• растрове зображення має певну роздільність і глибину представлення кольорів. Ці параметри можна змінювати лише у визначених межах і, як правило, із втратою якості;

• розмір файла є пропорційним до площі зображення, роздільності і типу зображення і, переважно, при хорошій якості є великим.

Векторна графіка

На відміну від растрової графіки, у векторній графіці базовим елементом є лінія, яка описується математичною формулою. Таке представлення даних компактніше, але побудова об’єктів супроводжується неперервним перерахунком параметрів кривої у координати екранного або друкованого зображення. Лінія є елементарним об’єктом, якому притаманні певні особливості: форма, товщина, колір тощо. Будь-який об’єкт (прямокутник, еліпс, текст і навіть пряма лінія) сприймається як криві лінії. Виняток складають лише імпортовані растрові об’єкти.

Векторні об’єкти завжди мають шлях, що визначає їх форму. Якщо шлях є замкненим, тобто кінцева крапка співпадає з початковою, об’єкт має внутрішню ділянку, яка може бути заповненою кольором або іншими об’єктами. Усі шляхи містять дві компоненти: сегменти та вузли.

Шлях являє собою маршрут, що з’єднує початкову та кінцеву крапки.

Векторна графіка

Сегмент – окрема частина шляху, може бути як прямою, так і кривою лінією.

Вузол – початкова або кінцева точка сегмента.

Кожен елемент векторної графіки містить ці три основні елементи і дозволяє їх редагування.

Різні об’єкти мають різні способи представлення.

• Крапка. Об’єкт на площині представляється двома числами (х, у) відносно початку координат.

• Пряма лінія. Їй відповідає рівняння у = kx+b. Вказавши параметри k та b, можна створити пряму лінію у відомій системі координат.

• Сегмент прямої. Для опису потрібно додатково вказати параметри х1 та х2, відповідно початку та кінця відрізка.

• Крива лінія II порядку. До них відносяться еліпси, кола, параболи, гіперболи тощо. Пряма лінія є також випадком кривої II порядку. Крива II порядку не має крапок перегину і описується рівнянням а0х²+а1у²+а2ху+а3х+а4у+а5 = 0. Для побудови відрізка кривої додатково потрібні ще два параметри початку та кінця відрізка.

• Крива лінія III порядку. Важлива наявність крапки перегину, що дозволяє відобразити різноманітні об’єкти. Рівняння кривої III порядку а0х³+а1у³+а2х²у+а3ху²+а4х²+а5у²+а6ху+а7х+а8у+а9 = 0. Для опису відрізка потрібні ще два параметри початку та кінця відрізка. Зауважимо, що пряма та криві ІІ порядку є частковим випадком кривих ІІІ порядку.

• Криві Без’є. Спрощений вид кривих ІІІ порядку. Метод побудови кривих Без’є заснований на використанні пари дотичних, що проведені до відрізка лінії в його закінченні. На форму кривої лінії впливає кут нахилу дотичної та довжина її відрізка. Таким чином, дотичні відіграють роль віртуальних важелів, за допомогою яких керують формою кривої. За допомогою кривих створюється контур об’єкта, всередині якого може бути заповнення (будь-який колір, штрихування або зображення). Заповнений об’єкт трактується як єдиний елемент, тобто при змінюванні форми об’єкта заповнення заповнює всю його внутрішню ділянку.

Заповнення можна розбити на 4 категорії:

• однорідне заповнення одним кольором або штрихуванням;

• градієнтне, при якому кольори або тіні поступово змінюються (лінійна, радіальна, конічна, прямокутна тощо);

• візерункове, при якому об’єкт заповнюється повторюваними зображеннями (двоколірними або повноколірними);

• текстурне заповнення (художні зображення).

У векторних редакторів є засоби застосування ефектів до простих об’єктів (відтінювання, витискування, викривлення, прозорість тощо). Слід відмітити наявність засобів обробки тексту, до яких можна застосувати всі прийоми редагування об’єктів, керувати розмірами тексту і повертати в будь-який бік.

Переваги векторної графіки:

• невеликі за розміром файли, оскільки зберігається не зображення, а лише його основні дані, використовуючи які, програма відновлює зображення;

• розмір об’єктів та опис колірних характеристик майже не збільшує розміри файла;

• об’єкти легко трансформуються, ними зручно маніпулювати. Редагуючи векторний об’єкт, можна змінити властивості ліній, з яких складається зображення. Можна пересувати об’єкт, змінювати його розміри, форму та колір, не впливаючи на якість зображення;

• векторна графіка не залежить від роздільності, тобто векторні об’єкти відтворюють на пристроях з різною роздільністю без втрати якості зображення;

• векторна графіка може містити в собі фрагменти растрової графіки, які перетворюються в об’єкти, але мають обмеження у їх обробці;

• у програмах векторної графіки є розвинуті засоби інтеграції зображення та тексту. Єдиний підхід до них обумовлює створення кінцевого продукту.