Читать книгу «Інформатика. Дитяча енциклопедія» онлайн.

• з індексованими кольорами;

• повноколірні.

Чорно-білі зображення. На один піксель зображення відводиться 1 біт інформації – чорний та білий. Глибина кольору – 1 біт.

Зображення у відтінках сірого. Піксель сірого зображення кодується 8 бітами (1 байт). Глибина кольору – 8 біт, піксель може приймати 256 різних значень – від білого (255) до чорного (0 яскравості).

Зображення з індексованими кольорами. Перші кольорові монітори працювали з обмеженою колірною гамою (16, згодом 256 кольорів). Такі кольори називаються індексованими і кодуються 4 або 8 бітами у вигляді колірних таблиць. У такій таблиці всі кольори вже визначені, і можна використовувати лише їх.

Повноколірні зображення. Глибина кольору не менше як 24 біти, що дає можливість відтворити понад 16 мільйонів відтінків. Повноколірні зображення називаються True Color (правдивий колір). Бітовий об’єм кожного пікселя розподіляється по основних кольорах обраної колірної моделі, по 8 бітів на колір. Колірні складові організуються у вигляді каналів, спільне зображення каналів визначає колір зображення. Повноколірні зображення, на відміну від вищерозглянутих, є багатоканальними і залежать від колірної моделі (RGB, CMY, CMYK, Lab, HBS), які різняться за глибиною кольорів і способом математичного опису кольорів.

Інтенсивність тону (світлота) поділяється на 256 рівнів. Більше число градацій не сприймається людським оком і є надлишковим. Менша кількість погіршує сприйняття інформації (мінімальним є 150 рівнів). Для відтворення 256 рівнів тону достатньо мати розмір комірки растра 16x16 крапок.

Растрова графіка

Розмір файла. Засобами растрової графіки створюють і обробляють зображення, що потребують високої точності у передачі кольорів та напівтонів. Розміри файлів напряму зв’язані зі збільшенням роздільності і можуть сягати десятків мегабайтів.

Масштабування растрових зображень. При збільшенні растрового зображення можна спостерігати пікселізацію, тобто при масштабуванні збільшується розмір крапок і стають помітними елементи растра. Для усунення цього потрібно заздалегідь оцифрувати оригінал із роздільністю, достатньою для якісного відтворення при масштабуванні. Або при масштабуванні застосовують метод інтерполяції, коли при збільшенні зображення додається необхідне число проміжкових крапок.

Прикладні програми растрової графіки призначені для створення книжкових та журнальних ілюстрацій, обробки оцифрованих фотографій, слайдів, відеокадрів, кадрів мультиплікаційних фільмів. Найпопулярнішими прикладними програмами є такі продукти:

• PhotoShop – фірми Adobe;

• PhotoPaint – фірми Corel;

• FireWorks – фірми Macromedia;

• Painter – фірми Fractal Design;

• PaintBrush – стандартна програма Windows.

Програми растрової графіки можуть використовувати:

• художники-ілюстратори;

• художники-мультиплікатори;

• художники-дизайнери;

• фотографи та ретушери;

• поліграфісти;

• web-дизайнери;

• будь-яка людина – вільний художник, із масою творчих ідей та потенціалу.

Переваги растрової графіки:

• простота автоматизованого вводу (оцифрування) зображень, фотографій, слайдів, рисунків за допомогою сканерів, відеокамер, цифрових фотоапаратів;

• фотореалістичність.

За допомогою растрової графіки можна отримувати різні ефекти, такі як туман, розмитість, тонко регулювати кольори, створювати глибину предметів.

Недоліки растрової графіки:

• складність управління окремими фрагментами зображення. Потрібно самостійно виділяти ділянку, що є складним процесом;