Читать книгу «Інформатика. Дитяча енциклопедія» онлайн.

• WinTools.net – набір інструментів, призначений для підвищення продуктивності операційної системи MS Windows і підтримки його на високому рівні протягом усієї роботи;

• Nero CD Speed – тест продуктивності CD-ROM;

• Nero DVD Speed – тест продуктивності DVD-ROM;

• Checkt, Norton CrashGuard Deluxe, Fkst Aіd 98, Norton Utilities, McAfee Utilities (у минулому Nuts & Bolts 98), PC Care 97, RealHelp Extera Strength.

Програми деінсталяції

Досвідченим користувачам Windows відомо, що простого стирання каталога з тією чи іншою програмою зовсім недостатньо для її видалення. Значна частина файлів записується в системні каталоги, вносяться зміни в конфігураційні файли systemirn і configim, а також до реєстру. Більш того, просте видалення програми може бути просто небезпечним: часто порушується нормальне функціонування всієї системи, особливо якщо програма запускається при кожному старті. Тому в Windows 95/98/XP/NT4 був включений модуль видалення програм, за допомогою якого, однак, неможливо позбутися цілого ряду програм, як комерційних, так і умовно безкоштовних.

Деякі фірми випускають пакети, призначені для коректного видалення програм. Ці пакети поділяються на дві групи. Перші аналізують процес установки тієї чи іншої програми і при деінсталяції відновлюють колишній стан системи. Пакети другої групи аналізують конфігураційні файли, звичайно системний реєстр. Сучасні деінсталятори, як правило, поєднують обидва підходи.

Найбільш відомі утиліти деінсталяції: Модуль установки і видалення програм Windows 95/98/XP/NT4, Cybermedіa Unmstaller, Quarterdeck CleanSweep, Remove It, WmDelete, UnmstaH Manager, Norton Unmstall Deluxe, Rwipe&Clean.

Програми перегляду файлів

Необхідність переглянути той чи інший документ, будь то текст, електронна таблиця, база даних або картинка, виникає досить часто, а викликати програму, де цей документ створений, немає бажання. Для цього існують спеціальні програми перегляду документів у найбільш розповсюджених форматах. Вони можуть використовуватися як самостійно, так і як доповнення до різних файлових оболонок: штатних і альтернативних. Найбільш розповсюджені серед них такі: Abracadabra, HAL, Peeper, EM Viewer, Drag and View, QuickView Plus.

Файлові менеджери. Total Commander

Total Commander – це продовження таких програм, як Norton Commander та Windows Commander. Зараз вийшла версія програми Total Commander 6.03. Ліцензія у програми shareware, але особливих незручностей це не доставляє. Тільки при початковому запуску щораз видається екран-нагадування.

Основний принцип, що забезпечив популярність програмам цього типу, – це наявність двох панелей, кожна з яких показує зміст однієї з папок файлової системи. По кожній з панелей можна за допомогою стрілок на клавіатурі переміщати курсор. Перехід між панелями здійснюється клавішею табуляції. Клавіша Enter дозволяє відкрити файл, на якому встановлений курсор. При цьому відкриття здійснюється за допомогою тієї ж програми, що «прив’язана» до файла даного типу в Windows. Наприклад, «виконувальні» файли (exe, bat та ін.) будуть запущені на виконання, картинки показані за допомогою улюбленої програми перегляду і т. п. Якщо ж це папка, то в поточній панелі з’явиться зміст цієї папки. Точно так відбувається робота з файлами, закодованими mme чи uue, і з архівованими файлами. Причому підтримується багато типів архівів, у тому числі ζίρ, arj, rar, gzip, tar. Комбінація клавіш Ctrl+PgDn дозволяє переглядати і exe-архіви, що саморозпаковуються.

Для роботи з файлами зручно використовувати гарячі клавіші. З їхньою допомогою можна видаляти (F8), копіювати (F5), переміщати (F6) файли і папки з однієї панелі на іншу, а значить і з однієї папки в іншу. Ці операції можна робити і над групами файлів, виділивши їх попередньо клавішею insert. Інші клавіші дозволяють відкрити файл для перегляду (F3) чи редагування (F4), створити нову папку в поточній (F7). Для перейменування файла зручна комбінація Shift+F6, що дозволяє перейменувати файл без відкриття додаткового діалогу. Спосіб сортування файлів на панелі також установлюється за допомогою гарячих клавіш: Ctrl+F3 – по імені, Ctrl+F4 – по розширенню, Ctrl+F5 – за часом останньої зміни. Повторне натискання на ту ж комбінацію приведе до зміни порядку сортування на зворотний. Натиснувши на пробіл, коли курсор указує на директорію, можна довідатися, скільки місця займає ця директорія разом з усіма її піддиректоріями. Використання гарячих клавіш дозволяє в більшості випадків вільно обходитися без миші при роботі з програмою. У деяких випадках це теж буває корисно, хоча тут підтримується і перетаскування файлів за допомогою мишки. Під панелями залишається місце для командного рядка DOS.

Більш докладну інформацію можна знайти на сайті http://wincmd.ru.

Архіватори

Особливістю більшості типів даних є їх надлишковість. Ступінь надлишковості даних залежить від типу даних. Наприклад, для відеоданих ступінь надлишковості в кілька разів більша, ніж для графічних даних. А ступінь надлишковості графічних даних, у свою чергу, більша за ступінь надлишковості текстових даних. На ступінь надлишковості впливає прийнята система кодування. Прикладом систем кодування можуть бути звичайні мови спілкування, які є не чим іншим, як системами кодування думок людини. Так, встановлено, що кодування текстових даних за допомогою засобів української мови дає в середньому надлишковість на 20–25 % більшу, ніж кодування аналогічних даних засобами англійської мови.

Для людини надлишковість даних часто пов’язана з якістю інформації, оскільки надлишковість, як правило, покращує зрозумілість та сприйняття інформації. Однак коли мова йде про зберігання та передачу інформації засобами комп’ютерної техніки, то надлишковість відіграє негативну роль. Вона призводить до зростання вартості зберігання та передачі інформації. Особливо важливою ця проблема стає у випадку передачі величезних обсягів інформації, наприклад, за допомогою Інтернету. Або при збереженні їх на незначних об’ємах носіїв даних. У зв’язку з цим постійно виникає проблема позбавлення надлишковості або стиснення даних. Коли методи стиснення даних застосовуються до готових файлів, то часто замість терміну «стиснення даних» вживають термін «архівування даних». Стиснений варіант даних називають архівом. Програмні засоби, що реалізують методи стиснення, називаються архіваторами.

В залежності від того, де розміщені дані, що підлягають стисненню, розрізняють:

• стиснення (архівування) файлів;

• стиснення (архівування) папок (наприклад, при резервному копіюванні);

• стиснення (ущільнення) дисків.

Існує багато практичних алгоритмів стиснення даних, але всі вони базуються на трьох теоретичних способах зменшення надлишковості даних. Перший спосіб полягає в зміні вмісту даних, другий – у зміні структури даних, а третій – в одночасній зміні як структури, так і вмісту даних.

Прикладами форматів стиснення зі зміною даних (з втратами інформації) можуть бути: JPEG (Joint Photographic Experts Group) для графічних даних; MPG – для відеоданих; MP3 – для аудіоданих.

Якщо при стисненні даних відбувається тільки зміна структури даних, то метод стиснення є зворотним. У цьому разі з архіву можна відновити інформацію повністю. Зворотні методи стиснення можна застосовувати до будь-яких типів даних, але вони дають менший ступінь стиснення у порівнянні з незворотними методами стиснення. Приклади форматів стиснення інформації: GIF (Graphics Interchange Format), TIFF (Tagged Image File Format) – для графічних даних; ZIP, ARJ, RAR, CAB, LH – для довільних типів даних. Існує багато різних практичних методів стиснення без втрати інформації, які, як правило, мають різну ефективність для різних типів даних та різних обсягів. Однак в основі цих методів лежать три теоретичних алгоритми:

• алгоритм RLE (Run Length Encoding);

• алгоритми групи KWE (Key Word Encoding);

• алгоритм Хафмана.

На практиці програмні засоби стиснення даних поєднують ці три «чистих» алгоритми, оскільки їх ефективність залежить від типу та обсягу даних.

Сучасні архіватори надають користувачеві такі можливості: