Читать книгу «Інформатика. Дитяча енциклопедія» онлайн.

Iмена файлів реєструються на магнітних дисках у каталогах (директоріях). Каталог – це спеціальне місце на диску, в якому зберігаються імена файлів, відомості про розмір файлів, час їх останнього оновлення, атрибути файлів.

На кожному магнітному диску є один головний (кореневий) каталог. У ньому реєструються файли і підкаталоги (каталоги 1-го рівня). У каталогах 1-го рівня реєструються файли і каталоги 2-го рівня і т. д. Таким чином організується ієрархічна структура каталогів і файлів на диску. Низки включених один в один каталогів позначаються їх іменами, розділеними знаком «похила риска» (\), і називаються шляхом.

У комп’ютері з OC Windows звичайно є декілька накопичувачів на магнітних дисках (дисководів). Вони мають імена: А:, В:, С: і т. д. Поточний дисковод – це той дисковод, з яким користувач зараз працює. Наприклад: С:\.

Для зручності під час пошуку файлів можуть використовуватися знаки «*» та «?». Такі конструкції називають шаблонами імен файлів. Знак «*» означає будь-яку кількість довільних символів у імені файла, а знак «?» – будь-який, але тільки один символ.

Приклади:

*.* – усі файли;

*. – усі файли, у яких відсутній тип;

*.pas – усі файли типу pas;

??.pas – усі файли типу pas, у яких в імені є не більше як дві літери;

а??.* – усі файли, які починаються з літери «а», в імені яких не більше як три літери.

Файлові системи FAT16, FAT32, NTFS, WinFS

Файлова система визначає метод, що використовується для збереження даних на твердому диску або на будь-якому іншому пристрої, що застосовується для збереження інформації.

Відразу після завантажувального сектора на логічному диску знаходяться сектори, що містять таблицю розміщення файлів FAT (File Allocation Table). Для того, щоб призначення цієї таблиці стало більш зрозумілим, розглянемо, як організоване збереження інформації на різноманітних носіях даних.

Магнітні стрічки

При використанні магнітних стрічок інформація записується у вигляді файлів із послідовним доступом. Послідовний доступ означає, що для читання якогось файла потрібно спочатку прочитати всі попередні файли. При записі інформація може добавлятися в кінець стрічки, після тієї інформації, що була записана востаннє. Якщо ви спробуєте перезаписати файл, то це може призвести до втрати усіх файлів, розташованих на магнітній стрічці після нього (цього файла).

Магнітні диски

Доступ до інформації, записаної на магнітному диску, може виконуватися або послідовним, або прямим методом доступу. Використання прямого методу доступу дозволяє поставити головки відразу на той файл, що вам потрібний (або на потрібний запис файла). Наприклад, ви можете задати номер сектора на визначеній доріжці і номер головки.

Але метод доступу – це ще не все. Важливе значення має спосіб розподілу місця на диску для файлів. Від правильного вибору способу розподілу залежить ефективність роботи програм.

Операційна система дозволяє задати початкову кількість циліндрів диска для розміщення набору даних і розмір ділянки диска, що може бути використана для цього набору додатково. Якщо при записі у файл усе розподілене для файла місце на диску виявиться вичерпаним, програма завершиться аварійно, навіть якщо на диску ще є вільні циліндри.

Операційні системи, такі як DOS, UNIX, OS/2, використовують дисковий простір іншим способом.

У цих операційних системах при створенні файла для нього не задається початковий розподіл пам’яті в доріжках або секторах. У міру того, як файл збільшується в розмірах, операційна система відводить цьому файлу сектори з числа вільних, не використовуваних іншими файлами. При цьому файл розташовується не обов’язково в суміжних ділянках диска, він може бути розкиданий по різних доріжках і секторах.

Очевидно, що в цьому випадку операційна система повинна вести облік використовуваних ділянок диска. Для кожного файла вона має берегти десь інформацію про те, якому файлу які ділянки диска відведені. Як правило, в операційних системах для збереження цієї інформації використовується таблиця розміщення файлів.

Весь диск розбивається операційною системою на ділянки однакового розміру, які називаються кластерами. Кластер може містити декілька секторів. Для кожного кластера FAT має свою індивідуальну комірку, в якій зберігається інформація про використання даного кластера.!ншими словами, таблиця розміщення файлів – це таблиця, що містить інформацію про кластери. Розмір цього масиву визначається загальною кількістю кластерів на логічному диску. (Саме кластерів, а не секторів!)

Сьогодні FAT явно не є найдосконалішою з файлових систем, хоча і підтримується всіма ОС. Майже кожна операційна система пропонує власні формати, які мають переваги відносно збереження даних, швидкості доступу, використання об’єму жорсткого диска і т. п.

Windows може працювати з декількома файловими системами, що називаються NTFS (NT File System) і FAT (File Allocation Table). FAT – більш рання файлова система, що застосовувалася в DOS під назвою FAT16 і в Windows 9x/Me – під назвою FAT32. Основне розходження між FAT16 і 32 полягає в максимальному обсязі дисків і файлів, з якими вони можуть працювати. FAT16 може використовувати диски обсягом до 2 Гбайт. Операційні системи Windows 2000 і XP цілком сумісні з FAT, навіть при тому, що стандартно вони використовують інший метод збереження даних.

β-версія Windows Longhorn

Windows NT, 2000 і XP працюють з файловою системою NTFS, забезпечуючи кращу безпеку і надійність збереження даних. Крім того, NTFS дозволяє визначати права доступу для кожного файла. Усі ці файлові системи використовують таблицю розділів і завантажувальні записи (MBR), що зберігаються в першому секторі кожного диска, визначаючи, який розділ є завантажувальним. Правда, при певних обставинах ця система може самозаблокуватися, якщо через проблеми в апаратній частині чи в програмному забезпеченні виявиться неможливим запустити цю операційну систему. До цих даних не можна буде звернутися навіть з допомогою іншої операційної системи.

WinFS (Windows Future Storage) – це файлова система, що буде за замовчуванням використовуватися для Windows Longhorn. Нічого принципово нового – просто значно перероблена NTFS. Хоча Longhorn і буде підтримувати FAT, FAT32 і NTFS, сама вона все-таки буде побудована саме на WinFS. Що ж там такого нового? Чи задумувалися ви, чому при запиті на пошук в Інтернеті ви одержуєте відразу величезну кількість посилань на необхідну річ, а в куті скромненький такий напис: «Час пошуку – 1.32 секунди». А при спробі знайти потрібний файл на своєму власному вінчестері доводиться чекати до декількох хвилин! Для виправлення таких огріхів і буде працювати WinFS – вона, до речі, підтримує і SQL-запити.

Чи можна встановити різні OC (наприклад, Windows XP та Windows 98) на одному ПК?

Так, можна. До файлової системи FAT16 може звертатися практично будь-яка ОС. Якщо створити первинний розділ у цьому форматі і якщо цей розділ має розмір до 1 Гбайт, то це найкращі умови для встановлення декількох різних операційних систем на одному ПК. Існуючі розділи можуть зменшуватися або ділитися без втрати даних лише з допомогою комерційних допоміжних програм, наприклад Partition Magic.