Читать книгу «Інформатика. Дитяча енциклопедія» онлайн.
Перетворювачі VGA-TV – це пристрої, які транслюють сигнал про цифровий образ VGA-зображення в аналоговий сигнал, який можна виводити на телевізійний приймач з великим розміром екрана. Це дуже зручно, наприклад, при проведенні презентацій.
На цей час наявність TV-виходу на графічній платі стала стандартною функцією, тому перетворювачі VGA-TV сходять зі сцени.
MPEG-декодери
MPEG (Motion Picture Experts Group) – це стандарт, запропонований однойменною організацією для стиснення цифрового відео і звука.
Так званий MPEG-плеєр дозволяє відтворювати послідовності відеозображень (фільмів), які записано на компакт-дисках або DVD-дисках. MPEG-плеєри різних виробників можуть мати ряд особливостей. З’єднання з графічним адаптером виконується або по шині РСІ, або через один із варіантів feature-конектора. Іноді графічний адаптер і MPEG-декодер інтегруються на одній платі.
Відеопам’ять
Відеопам’ять – це пам’ять, яка використовується для збереження зображення, яке буде виведено на екран. Звичайно ця пам’ять входить до складу відеоадаптера. Вона має ряд особливостей. По-перше, доступ до неї здійснюється досить крупними блоками. По-друге, вона повинна швидко перезаписувати великі обсяги даних без переривань процедури зчитування.
Відеопам’ять
Звукові карти
Звукові карти використовуються для запису та відтворення різних звукових сигналів: мовлення, музики, шумових ефектів. Будь-яка сучасна звукова карта може використовувати декілька способів відтворювання звуку. Одним з найпростіших є перетворення раніше оцифрованого сигналу знов до аналогового. Якість запису і відтворення залежить від багатьох факторів. Найголовніші з них – це частота дискретизації та розрядність глибини оцифровки. Так, для цифрової телефонії для голосового каналу використовується частота дискретизації 8 КГц з глибиною 8 біт, стандарт аудіокомпакт-диска 44,1 КГц 16 біт, аудіодоріжкл в DVD-дисках (відео) 48КГц 16 біт. Вже прийняті й поступово входять в обіг DVD-аудіодиски, для них прийняті дуже високі параметри – 24 біти при частоті дискретизації 96 або 192 КГц. Для звукових карт, та й для мультимедія взагалі, стандартом де-факто є DVD-відео (48 КГц 16 біт). Апаратне забезпечення, необхідне для прямого запису та відтворення сигналу, називають цифровим аудіоканалом (digital audio channel).
Інший спосіб відтворення звуку міститься в його синтезі. На синтезатор потрапляє деяка управляюча інформація (простіше – нотна послідовність) і формується вихідний сигнал. У наш час використовуються дві головні форми синтезу звукового сигналу: синтез на базі використання частотної модуляції (FM-синтез), а також синтез з використанням таблиці хвиль (семплів) – так званий табличний, або WT-синтез (WaveTable). Ці види синтезу є цифровими, тому для них необхідне перетворення сигналу за допомогою цифрового перетворювача (ЦАП або Digital to Analog Converter).
Управляючі вказівки для синтезу звука можуть потрапляти на звукову карту, наприклад, від MIDI-пристрою (Musical Instruments Digital Interface). MIDI визначає протокол обміну вказівок за стандартним інтерфейсом.
Старі карти можуть мати вбудовані інтерфейси для підключення деяких типів накопичувачів CD-ROM. Практично всі звукові карти під MS DOS сумісні з 8-розрядною платою Sound Blaster фірми Creative Labs.
Зараз практично всі системні плати мають у своєму складі звукові карти. Але, на жаль, вони мають досить низьку якість звучання і не мають апаратного синтезатора. Ті користувачі, яким не досить якості вбудованих звукових карт, користуються внутрішніми звуковими картами з інтерфейсом PCI або зовнішніми USB. Вони мають більш досконалу електроніку для відтворення звуку, синтезатор та сигнальний процесор для обробки ефектів. Крім того, більшість звукових карт багатоканальні (до 5–6), за допомогою них можна повноцінно відтворити звук домашнього кінотеатру на базі DVD.
Адаптери мережі (LAN-адаптери)
Адаптер мережі (NIC) – пристрій для підключення комп’ютера до кабелю мережі. Його, як і будь-яку іншу плату розширення, розраховано на обумовлений тип системної (або локальної) шини комп’ютера. Таким чином, NIC може використовувати 8– або 16-розрядне рознімання інтерфейсу ISA, 32-розрядні рознімання EISA, VESA, PCI. На кріпильній панелі адаптера мережі може одночасно знаходитися до трьох типів рознімання: RJ-45, BNC, AUI. Але така універсальна плата (з усіма трьома розніманнями) одночасно може працювати тільки з одним видом кабельної системи. На платі NIC є гніздо, де може кріпитися мікросхема ПЗП, зміст якого використовується при запуску операційної системи із мережі для бездискових робочих станцій.
Для розділення системних ресурсів комп’ютера (портів вводу-виводу, переривань, каналів прямого доступу до пам’яті) плати адаптерів мережі можуть мати набір спеціальних перемичок (jumpers). Сучасні NIC дозволяють модифікувати системні ресурси програмним способом (без перемичок) і навіть автоматично, якщо комп’ютер відповідає умовам Plug and Play («вмикай і працюй»). Для портативних комп’ютерів використовуються адаптери мережі, які виконані в стандарті PCMCIA (PC Cards) або як зовнішні пристрої (pocket-адаптери), що підключаються до стандартного паралельного порту.
Існують також адаптери мережі для периферійних пристроїв. Наприклад, плата JetDirect для лазерних принтерів Hewlett-Packard, але її використання передбачено в останніх потужних моделях.
Контролери вводу-виводу
Одним із контролерів, який присутній, мабуть, на кожному комп’ютері, є контролер портів вводу-виводу. Цей контролер інтегровано до складу материнської плати. Контролери портів вводу-виводу приєднуються кабелем із розняттями на задній стінці комп’ютера, через які до комп’ютера приєднуються принтер, модем, джойстик та інші пристрої. Специфікації РС98 і РС99 передбачають поступову відмову від цих інтерфейсів на користь універсальної USB-шини.
Взаємодія периферійних пристроїв з ПК відбувається завдяки інтерфейсу, який визначає тип і рід поєднання (вилка або розетка), рівні і тривалість електричних сигналів, протоколи обміну.
Стандартні послідовний і паралельний інтерфейси часто називають портами вводу/виводу. Порт називають послідовним, коли інформаційні біти передаються послідовно один за одним, і паралельним, коли декілька біт даних передаються одночасно. Паралельний порт (позначається LPT1 – LPT3) використовується для підключення принтера (до відповідних 25-контактних рознять зі штирями), послідовний (позначається COM1-COM4), до відповідних рознять (9-контактні та 25-контактні розняття з отворами) звичайно підключається модем, раніше миша. Зараз миша має розняття – PS/2. Для зв’язку портативних комп’ютерів з настільними, а також для підключення до них лазерних принтерів використовується безпровідний інтерфейс, який працює в інфрачервоному діапазоні. Для підключення джойстика або музичних інструментів існує спеціальний ігровий адаптер – Game/MIDI Adapter.
USB (Universal Serial Bus) порт – універсальна послідовна шина за специфікацією РС97, є обов’язковим елементом сучасного комп’ютера. Шина USB розрахована на підключення до 127 пристроїв, при цьому підтримує їх автовизначення Plug-and-Play, а також підключення до працюючого комп’ютера без перезапуску.
FireWare (IEEE 1394) – послідовна шина, що використовується в пристроях з високою швидкістю обміну, який не може забезпечити шина USB. Інтерфейс FireWire підтримує синхронну та асинхронну передачу даних і надає можливість підключення до 63 пристроїв на один порт.
Паралельні порти більш швидкісні, ніж послідовні (за рахунок використання більшої кількості проводів у кабелі).
Модеми та факс-модеми
Для всіх користувачів, які бажають використовувати глобальні електронні мережі типу Internet, працювати з електронною поштою, посилати й отримувати факси за допомогою комп’ютера тощо, необхідно мати модем або факс-модем. Модем – це пристрій, який використовують для обміну інформацією з іншими комп’ютерами через телефонну мережу.
Факс-модем – пристрій, який поєднує в собі можливості модему і способу обміну факсимільними зображеннями з іншими факс-модемами та звичайними телефаксними апаратами. Деякі модеми мають речові можливості і можуть використовуватися як автовідповідач.
Факс-модем
Модеми бувають зовнішніми і внутрішніми. Головною характеристикою модему є швидкість передачі даних. Але треба враховувати якість лінії зв’язку. Сучасні модеми мають засоби виправлення помилок та стиснення даних.