Читать книгу «Інформатика. Дитяча енциклопедія» онлайн.

Якщо інформація є товаром, то її потрібно якось вимірювати. Ми купуємо один кілограм яблук або три метри тканини. Скільки ж інформації можна купити?

Вимірювати інформацію можна виходячи з того, у якому вигляді вона представлена. Якщо це письмовий текст, то можна рахувати літери, слова чи сторінки. Часто так роблять у видавництвах. Якщо інформація звукова, то можна вимірювати час звучання у хвилинах, секундах або інших одиницях.

Найпоширеніший спосіб вимірювання інформації – об’ємний. При алфавітно-цифровому поданні інформації будь-яке слово, що є послідовністю символів, стає інформацією. Число символів у слові називається його довжиною. Кожний новий символ збільшує кількість інформації, наданої послідовністю символів обраного алфавіту. Кількість інформації, що міститься в слові з одного символу, приймають за одиницю. Якщо ми конструюємо повідомлення, використовуючи двозначний алфавіт з двох цифр 0і 1, то будь-яка з них стає еталонною одиницею кількості інформації. Величину, здатну приймати лише два різних значення (0і 1), називають бітом (англ. binary digit – двійковий знак). Таким чином, біт – мінімальна одиниця кількості інформації.

Види інформації, які людина отримує за допомогою органів чуття

Порівнюючи з еталоном, можна встановити об’єм (кількість) інформації, що міститься в слові, записаному в тому ж двозначному алфавіті. Але при представленні інформації у вигляді послідовності слів, складених із символів двозначного алфавіту (коли відсутній навіть пробіл для розмежування слів), стає неможливим розкодування, тобто розуміння отриманої інформації. Зрозуміти її можна лише за умови наявності угоди про фіксовану довжину послідовностей з 0 і 1, що складають слово в поданій інформації. Такою довжиною стали вважати вісім символів (нулів і одиниць) – 8 біт. Величина кількості інформації у 8 біт називається байтом. Таким чином, будь-яку інформацію на комп’ютері вимірюють у бітах і байтах.

Світ навколо нас дуже різноманітний. Він повен всілякими образами, звуками, смаками, запахами. І всю цю інформацію доносять до свідомості людини її органи чуття: зір, слух, смак, дотик, нюх.

Сприймаючи інформацію про об’єкти за допомогою органів чуття, людина прагне зафіксувати її в такій формі, щоб вона стала зрозуміла іншим. При цьому одна і та ж інформація може бути подана у різних формах: числова – цифра, число, вираз, таблиця; текстова – художня (казка, роман), наукова (доповідь, стаття); графічна – картина, креслення, графік; звукова – музика, шум, мова; комбінована – фільм, відеокліп, концерт. Наприклад, музичну тему композитор зіграє на фортепіано (звукова інформація), а потім запише за допомогою нот (зорова інформація). Художник представить музику у вигляді картини, поет – за допомогою вірша, хореограф – у вигляді танцю.

Більш докладно про представлення інформації в комп’ютері йтиметься в наступних розділах.

У наш час комп’ютери все більше проникають у всі сфери життя. Вони застосовуються для роботи з різною інформацією. Тож частіше й частіше в бітах і байтах вимірюють інформацію фахівці зовсім не комп’ютерних спеціальностей.

Захист інформації

Перше, що приходить на думку, коли чуєш про захист інформації, – це шпигунські фільми. Там ворожі агенти через складні системи сигналізації та захисту намагаються дістатися до таємничої формули. Насправді поняття захисту інформації значно ширше.

Проблемами захисту інформації займається наука криптологія. Вона вивчає різні способи зберігання та передачі інформації так, щоб вона не була пошкоджена, втрачена чи перехоплена.

Криптологія захищає інформацію не тільки від зловмисників. Було винайдено способи кодувати інформацію так, щоб деякі пошкодження або помилки при передачі чи зберіганні можна було виправити або хоча б розпізнати. Найпростіший, але дуже дорогий спосіб захисту – дублювання усієї інформації. Якщо дані не будуть збігатися з дубльованими, це вказуватиме на недостовірність цих даних. Сьогодні втрати даних через недосконалість каналів передачі та збої апаратури значно перевищують втрати від ворожих дій інших людей.

Але зрозуміло, що важливою проблемою є секретність інформації. Неприємно, коли чужі люди можуть читати наші листи. Але іноді безпека інформації від стороннього втручання стає дуже важливою. Це стосується банківських операцій, військової інформації. Комп’ютерні бази даних державних установ можуть зберігати особисті дані про деяких або й усіх громадян держави; наприклад їхні адреси, паспортні дані та інше. Такі дані найчастіше кодуються так, щоб було дуже складно розшифрувати їх, не маючи спеціального ключа.

Розглянемо, наприклад, один з дуже простих способів кодування інформації. Що може означати слово RJVGM>NTH? Розшифрувати його можна, якщо відомий ключ. На клавіатурі букви найчастіше написані російською і англійською мовами. Якщо перемкнути розкладку клавіатури з англійської на російську мову, то прочитаємо слово компьютер.

Сьогодні захист інформації стає також проблемою виховання. Діти з дитинства вчаться тому, що таке чуже, а що своє. Їм пояснюють, що вони не мають права без дозволу брати чужі речі. Те саме повинно стосуватися й інформації. Вона є власністю. Так само як і матеріальна, інтелектуальна власність (дані та інформація) захищається законодавствами більшості держав. Тож присвоїти, пошкодити або використати чужу інформацію – це те саме, що вкрасти якусь річ. Пам’ятаймо про це.

Інтелектуальною власністю є і програмне забезпечення. У березні 2004 року Український центр ліцензійного програмного забезпечення (WinWordExcel.com) став першою компанією в Україні, що сертифікована компанією Mkrosoft за технологією «Керування ліцензіями на програмне забезпечення».

Усе більше компаній в Україні прагнуть не просто ліцензувати наявне програмне забезпечення, але й знизити витрати на його придбання, грамотно здійснювати облік ліцензій, а також контролювати установку програмного забезпечення на своєму підприємстві. Технологія «Керування ліцензіями», запропонована компанією Microsoft, розроблена спеціально як посібник з ліцензування і являє собою поетапну схему ліцензування, що дозволяє організаціям-замовникам не тільки значно заощадити час і гроші на ліцензування, підвищити продуктивність роботи організації, але також гарантує технічну підтримку і стійкість бізнесу за рахунок істотного зниження ризиків.

Завдяки сертифікації фахівці УЦЛПЗ (WinWordExcel.com) тепер можуть не тільки надавати замовникам професійні консультації, але й, маючи спеціальну підготовку, цілком супроводжувати клієнта під час упровадження технології Керування ліцензіями на підприємстві.

Коли ви користуєтесь комп’ютером, пам’ятайте, що всі програми, які встановлені на ПК, мають бути ліцензійними.

Інформаційні процеси

Вся діяльність людини пов’язана з переробкою інформації. Допомагають їй у цьому різні технічні пристрої. Процеси, в яких людина за допомогою різноманітних технічних пристроїв займається пошуком, збором, зберіганням, обробкою, кодуванням та передачею інформації, називають інформаційними процесами.

Пошук інформації – це витягування інформації, що зберігається. Існують ручний і автоматизований методи пошуку інформації в сховищах.

Збір інформації не є самоціллю. Щоб отримана інформація могла використовуватися, причому багато разів, необхідно її зберігати.

Зберігання інформації – це спосіб поширення інформації в просторі і часі.

Спосіб зберігання інформації залежить від її носія (книга – бібліотека, картина – музей, фотографія – альбом).

Зберігання дуже великих обсягів інформації виправдане лише за умови, що пошук потрібної інформації можна здійснити досить швидко, а відомості отримати в доступній формі.

У процесі передачі інформації обов’язково беруть участь джерело і споживач інформації. Між ними діє канал передачі інформації – канал зв’язку.

У процесі передачі інформація може втрачатися і спотворюватися. Як приклад можна навести спотворення звуку в телефоні, атмосферні перешкоди в радіо та ін.

Набуваючи життєвого досвіду, спостерігаючи світ навколо себе, інакше кажучи – нагромаджуючи все більше і більше інформації, людина вчиться робити висновки, тобто проводити усвідомлену обробку інформації.