Читать книгу «Інформатика. Дитяча енциклопедія» онлайн.
• об’єм оперативної пам’яті;
• наявність і об’єм кеш-пам’яті;
• тип системної шини і її пропускна спроможність;
• тип і місткість вінчестера;
• тип відеоконтролера і об’єм відеопам’яті;
• тип монітора і його характеристики (розмір кінескопа, роздільна здатність, частота оновлення зображення);
• наявність мультимедіа-компонентів (CD-ROM, CD-RW, DVD, звукова карта, колонки);
• потужність енергоспоживання;
• габаритні розміри.
Які вони всі різні за призначенням!
Усі сучасні обчислювальні системи (на цей час) можна поділити на три великі класи:
Міні-ЕОМ (у тому числі і персональні комп’ютери), менфрейми, суперкомп’ютери. Ці класи різняться не за зовнішнім виглядом, а за функціональними можливостями.
Сучасні персональні комп’ютери мають практично такі самі характеристики, що і міні-ЕОМ вісімдесятих років: 32– і 64-розрядну архітектуру і шинну організацію системи. Клас міні-ЕОМ дуже різноманітний. Від ноутбуків і палмтопів до потужних серверів для систем масштабу підприємства. Ознакою цього класу машин є шинна організація системи (усі пристрої «нанизуються» на спільну магістраль) і стандартизація всього програмного і апаратного забезпечення. Міні-комп’ютерні системи є безумовними лідерами з продажу в комп’ютерній галузі, тому що вони орієнтовані на широке коло споживачів.
Усередині класу міні-ЕОМ виділяють міні-комп’ютери та мікрокомп’ютери. Термін «міні-комп’ютери» закріпився за старшими моделями серверів, які використовують архітектуру RISC и UNIX. Головними виробниками на ринку міні-комп’ютерів являються фірми AT&T, Intel, Hewlett-Packard, DEC (Digital Equipment Corp.), Pyramid, Sun, Silicon Graphics.
До мікрокомп’ютерів належать численні моделі персональних комп’ютерів, у тому числі не сумісні з IBM PC, а також ноутбуки і палмтопи.
IBM-сумісні комп’ютери
IBM-сумісними називають ПК тих виробників, які при створенні своїх ПК орієнтуються на IBM PC (комп’ютер, створений у 1981 році фірмою IBM). IBM-сумісний ПК може використовувати більшість зовнішніх пристроїв і програм, які розраховані на IBM PC.
Найважливішу роль у розвитку IBM-сумісних комп’ютерів зіграв принцип відкритої архітектури. Фірма IBM зробила комп’ютер не єдиним нероз’ємним пристроєм, а забезпечила можливість зборки із незалежно виготовлених частин. Зборка проходить за принципом дитячого конструктора.
Переваги IBM-сумісних комп’ютерів полягають у наступному.
• Повна програмна сумісність цих комп’ютерів привела до появи сотень тисяч програм, які охопили всі сфери людської діяльності. Багато фірм вкладають великі кошти в розробку програмного забезпечення, бо впевнені, що їхні програми будуть використовуватись на всіх IBM-сумісних комп’ютерах і надалі.
• Відкритість ринку IBM-сумісних комп’ютерів привела до жорсткої конкуренції тисяч виробників комп’ютерів і їх комплектуючих, а отже, до максимально швидких темпів використання технічних новинок, які забезпечують підвищення можливостей комп’ютерів при збереженні відносно низьких цін.
• Модульна будова й інтеграція компонентів IBM PC-сумісних комп’ютерів забезпечила компактність комп’ютерів, їх високу надійність і простоту ремонту.
• Модульна будова IBM PC-сумісних комп’ютерів також забезпечила можливість їх легкої модернізації, у тому числі силами самих користувачів.
• Відносно високі можливості IBM PC-сумісних комп’ютерів з переробки інформації дозволили використовувати їх як для розв’язання більшості завдань у бізнесі, так і для особистих потреб користувачів.
Альтернативними IBM PC-сумісним комп’ютерам є комп’ютери Apple Macintosh.
Комп’ютери Apple Macintosh
Комп’ютер Apple Macintosh – це єдиний поширений комп’ютер, не сумісний з IBM PC. У середині 80-х років комп’ютери Macintosh, розроблені фірмою Apple, незважаючи на свою дорожнечу, створювали достойну конкуренцію IBM PC-сумісним комп’ютерам, бо вони забезпечували наочний графічний інтерфейс користувача і були значно простіші в користуванні. Але в 90-х роках для IBM PC-сумісних комп’ютерів була розроблена ОС з графічним інтерфейсом – Windows, Windows NT, Windows 95, OS/2, а також багато розрахованих на них програм. І переваги Macintosh значною мірою зникли. Частка Macintosh у загальному випуску комп’ютерів стала знижуватися (десь 7–8 %). У 1991 році була створена ОС Мас 7.0, де використовувались 32-розрядна адресація, меню програм, віртуальна пам’ять. Того ж року почався випуск моделі Macintosh LC – відносно дешевого комп’ютера, який став одним із найвдаліших комерційних проектів Apple.
У 1992 році переносні комп’ютери Macintosh PowerBook стали найкращими щодо продажу серед класу ноутбуків. Тоді ж створили кишеньковий комп’ютер Newton, у якому можна було вводити рукописний текст. Серед недоліків була маленька оперативна пам’ять, яка заважала написанню прикладних програм для Newton.
1997 року Apple випустила нову родину Macintosh – G3. Серцем цього комп’ютера став процесор нового покоління PowerPC.
Наприкінці 90-х років фірма анонсувала родину нових прискорених комп’ютерів iMac з більш низькою ціною. Вони представлені в п’яти кольорах: мандарин, полуниця, виноград, лохина, лайм.