Читать книгу «Інформатика. Дитяча енциклопедія» онлайн.

Того ж року Екерт та Мочлі представляють комп’ютер UNIVAC (Universal Automatic Computer).

У Києві в 1951 році почала функціонувати ЕОМ МЕЛМ (за деякими даними, у 1950 році). Вона мала близько 6 000 ламп і виконувала 100 000 операцій на секунду.

На початку 1952 року до дослідницької експлуатації допущена мала обчислювальна машина М-1. Розробив її Ісаак Семенович Брук. Вона мала 730 електронних ламп, рулонний телетайп, уперше була використана двохадресна система вказівок. Продуктивність 15–20 операцій на секунду.

Машина Лебедева

У 1951 році фірма IBM представила модель IBM 701 EDPM – свій перший серійний комп’ютер із програмою, яка зберігалася.

1953 року корпорацією Ramington-Rand для комп’ютера ENIAC розроблено першу швидкісну друкарку. З’явився перший накопичувач на магнітній стрічці – пристрій IBM 726. У квітні здано до експлуатації найшвидшу в Європі ЕОМ БЕЛМ (С.О. Лебедєв). Її швидкодія була близько 8 000 операцій на секунду. Проектна швидкість обчислень (10 000 операцій на секунду) була отримана пізніше. Десь у той же час СКБ-245 випустив лампову ЕОМ «Стріла». Її швидкодія дорівнювала 2 000 операцій на секунду (Ю. Я. Базилевський, Б. І. Рамєєв). Це перша радянська серійна машина. Їх було випущено 7 штук. У тому ж місяці команда І.С. Брука здає в експлуатацію машину М-2. Швидкодія – 2 000 операцій на секунду. Серійно не випускалися. Примірник працював 15 років у Енергетичному інституті АН СРСР. Для вводу даних використовувалися електромеханічні та фотоелектричні пристрої перфовводу. Вихідним пристроєм служив рулонний телеграфний телетайп. Постійна пам’ять – магнітний барабан на 512чисел.

У 1953 році створено відділення прикладної математики (ВПМ) у МІАН, перетворене потім в Інститут прикладної математики (ІПМ) АН СРСР. Директор – М. В. Келдиш. У ВПМ створено відділ програмування (кер. А. А. Ляпунов, потім М. Р. Шура-Бура).

1954 року в СРСР під керівництвом М. Р. Шури-Бури розроблено програмну систему розрахунку термоядерних вибухів на ЕОМ «Стріла».

У 1955 році IBM оголосила про появу першої комерційної ЕОМ з апаратною підтримкою арифметики з плаваючою комою.

1957. Джон Бекус та його колеги з ІВМ створюють процедурну мову програмування високого рівня FORTRAN (FORmula TRANslation).

1958. У Texas Instruments та Fairchild Semiconductor незалежно одне від одного винаходять інтегральну схему. В СРСР (у Московському університеті) створено першу ЕОМ, що працювала в трійковій системі числення.

1959 року об’єднаним комітетом виробників і користувачів ЕОМ на замовлення Пентагону створено мову програмування COBOL (Common Business-Oriented Language) для розв’язання економічних завдань. У СРСР розроблено першу лампову спеціалізовану ЕОМ для наведення винищувачів «Спектр-4». Перше офіційне повідомлення про мову АЛГОЛ (ALGOrythmic Language).

1960. У Києві під керівництвом В. М. Глушкова сконструйовано напівпровідникову машину «Дніпро». У Мінську випущено першу в СРСР мікропрограмну ЕОМ «Стріла».

У 1961 році фірма IBM Deutschland представила підключення комп’ютера до телефонної лінії за допомогою модему.

1963. Американський учений Дуглас Енджелбарт створює програмний діалоговий інтерфейс, який реагує на дії спеціального вказівника-курсора. Для керування ним вчений розробив маніпулятор, що пізніше отримав назву «миша».

Затверджено стандартний код керування інформацією – ASCII.

Налагоджено серійний випуск ЕОМ «Мінськ-2» та «Мінськ-32». Замість зовнішньої пам’яті вони могли використовувати накопичувачі на змінних магнітних дисках.

1964. Джон Кемені та Томас Курц, викладачі Дортмундського коледжу, розробили мову програмування Basic (Beginner’s Allpurpose Symbolic Instruction Code).

7 квітня фірма ІВМ анонсувала родину комп’ютерів під назвою «Система-360» (System-360). Того ж року вона запропонувала термін Word Processing.

1968. Роберт Нойс та Гордон Мур пішли з Fairchild Semiconductor і заснували компанію Intel (Integrated Electronics).

Дуглас Енджелбарт продемонстрував роботу гіпертекстових зв’язків у створеному текстовому документі, а також можливість віддаленого спілкування з колегами.

1969. Під егідою ARPA почалася розробка і втілення глобальної військової комп’ютерної мережі, що об’єднувала дослідницькі лабораторії на території США.

Вінсентом Серфом та Робертом Каном описано протокол TCP.

1970. Швейцарець Ніклаус Вірт розробляє мову програмування Паскаль.

1971. ІВМ анонсувала моделі мейнфреймів System 370/135 та 370/195. Для завантаження мікрокоду в них використовуються перші в світі приводи на гнучких дисках.

У Києві створено одну з найкращих у СРСР машин – М-4030.

1972. Xerox представляє персональний комп’ютер для інженерних розрахунків, що отримав назву Alto.

Створено мову програмування Пролог (PROgramming LOGic) для логічних задач.

1973. Кен Томпсон, співробітник фірми Bell Laboratories, та Денніс Рітчи створили операційну систему UNIX та мову програмування С.

Фірма IBM розробила перший жорсткий диск (30/30 – 30 циліндрів по 30 секторів кожний).