Даремні побоювання. Смачні обіди, які готує «матуся» (Гайнц так тепер називає Бріґітту), приваблюють його більше, ніж сумнівні й небезпечні пригоди деінде.
— Чуєш, Гайнцо, матусині обіди кращі за будь-які пригоди? — жартома запитує двоюрідна сестра свого двоюрідного брата, позираючи на Бріґітту.
Гайнц жартівливо відповідає, що він ще не проти пуститися на всі заставки, але всі навколишні чудово розуміють, що це неправда. І всі цим дуже задоволені.
І Сюзі ще зі школи любить і вміє готувати, однак її кулінарне мистецтво вирізняється вишуканістю й тонким смаком. Вона знається на дієтичних стравах і кухні різних країн і народів, і від приготовленої Сюзі їжі не погладшаєш, адже це так несучасно. Сюзі — сучасна жінка, Бріґітта радше старомодна, проте дуже мила й приємна.
Але ж Гайнцові така Бріґітта саме по душі. Іншої Бріґітти йому не потрібно.
Із сучасною жінкою він не знав би, куди себе подіти.
Всі вони стали щасливими людьми, задоволеними життям, які займають у ньому своє місце й збираються займати в ньому ще більше місця.
Якщо Гайнц і далі так напихатиметься, то незабаром займатиме в житті відразу два місця.
Утім, це тільки добродушний жарт!
Гайнц у своїх мріях займає в житті багато місця, він незабаром і фізично займатиме відразу два місця.
Сьогодні на обід, приміром, свиняча печеня з картопляними галушками.
Сюзі весело жартує, що вона задоволена своїм місцем у житті й не погодилася б помінятися ні з ким, хто хай і блискуче закінчив університет, але не зміг улаштуватися в житті.
Сюзі водночас і старомодна, і сучасна, вона являє собою ту суміш, що так любить її свіжоспечений наречений.
— Та й узагалі, що може бути краще за розумну середину? — міркує вголос Сюзі цілком серйозно, набагато серйозніше, ніж це пасує до її невигадливого розуму.
І її майбутній чоловік, посміхаючись, погоджується з нею.
Як Паула входить у спокусу
Нам невідомо, що діялося в голові в Паули, коли вона увійшла в спокусу.
Що привело туди, де її чекало падіння? Жага грошей? Бажання домогтися скромного добробуту? Або річ тут у нездоланній сексуальній пристрасті, що її мав би задовольнити її чоловік Еріх? І достоту Еріх, а не інші чоловіки!
Отже, що це було? Паулині сексуальні бажання? Або бажання відчути себе захищеною, або бажання купити цю захищеність за гроші, бажання мати власну квартиру?
У селі ламають над цим голову, але нічого, крім припущень, висловити не можуть.
Факт залишається фактом: Паула вчинила дивовижне свинство. Це свинство зруйнувало весь її затишок, що доводить: затишок не можна купити за гроші, його можна лише заслужити терпінням і витримкою.
І хоча в багаторічному терпінні й витримці Паулиній любові не відмовиш, однак їй у житті не дісталося затишку.
У селі схвально дивляться на всі виверти, пов’язані з бажанням завоювати чоловіка й прив’язати його до себе.
Паулині виверти, пов’язані з бажанням утримати чоловіка й забезпечити домашній комфорт, на який її діти й чоловік заслужили, але який сам чоловік забезпечити не в змозі, ці виверти село не прийняло й засудило. Паулині виверти були чистим свинством, і Паулу за це по заслузі покарано. «Я ж зробила це для дітей і для Еріха», — могла б сказати Паула, але її ніхто б не слухав.
Факти говорять суворою мовою, вони говорять самі за себе.
Якщо образи завдано чоловічій гідності, загладити провину важко. Про жіночу гідність не йдеться.
І Паула про свою гідність узагалі не знає.
Одного разу вона тишком-нишком узяла машину й поїхала в районний центр, хтозна — чи то сходити в кіно, чи то посидіти в кафе-кондитерській, — бо в селі так не заведено.
Паула вважає, що в житті цим утіхам є місце, і вона помиляється. Через брак часу ми не дамо більше слова самій Паулі.
Коли Паула припаркувалася на стоянці біля вокзалу, якийсь незнайомець зазирнув усередину автомобіля й запитав її: