MoreKnig.org

Читать книгу « Коханки» онлайн.

Бріґітта цінує своє тіло як засіб для досягнення вищої мети.

Гайнц ставить своє тіло над усе інше, окрім, мабуть, своїх професійних успіхів. І гарної їжі!

Гайнца їхня близькість тішить, хоча жартів він не розуміє.

Бріґітта від їхньої близькості не одержує нічого, крім примарних, але солодких надій. А крім того в Бріґітти є поцька між ніг. І Бріґітта нею користується. Та поцька жадібно засмоктує молодого підприємця.

Тілесне злиття Бріґітти й Гайнца йде на повний хід. Бріґітта каже:

— З тобою так солодко, що я готова померти.

Гайнц дуже пишається, коли чує таке. Він часто повторює Бріґіттині слова в колі своїх приятелів.

— З тобою так солодко, Гайнцо, що я готова вмерти. А от на своїй роботі мені вмирати не хочеться, Гайнцо, вже коли й умирати, то краще до початку роботи.

Чому віддає перевагу Паула

Паула віддає перевагу життю й Еріхові. І те, й інше для Паули нерозривно пов’язане. Отож, уперед, до життя й до Еріха!

А проте Еріх нарешті залишає охайну кухню в будинку Паулиних батьків, і в душі в нього — суцільні мотори, а в животі — кекс і горілка, а в голові геть пусто, бо ж він зробив усе, що його просили зробити. У голові в нього не лишилося нічого, що б нагадувало про Паулу, про живу людину, атож, неясного спогаду про жінку, що робила для нього те, що роблять для нього інші жінки: вона погодувала його, так, погодувала, погодувала й бігала коло нього, наче довкола статуї святого, перед якою ставлять квіти в кошиках. Нічого про Паулу він не удержав у голові, а от результат її клопотів відчувається: у животі приємне тепло від випитої горілки, і в ньому ж, у животі, приємне почуття ситості від з’їденого кекса. Та й кава була непогана, справжня, в зернах.

Усі ці відчуття для Еріха ніяк не пов’язані з тим, чим він зазвичай займається влітку із городянками, які приїздять сюди на відпочинок. Вони для нього куди реальніші, живі люди, адже вони все в житті вирішують самі, до прикладу: поїхати їм нині до водоспаду або в гори, або, може, піти танцювати чи грати в кеглі. Від такої свободи й самостійності Еріхові стає лячно.

Ці дачниці — жінки геть іншого штибу, а може, достоту вони і суть жінки, а мати й Паула — це ніякі не жінки, або навпаки, вони — якісь не ті жінки, бо не засовують тобі в кишеню дріб’язок на морозиво, не піклуються про тебе, навпаки, їм хочеться, щоб їм як слід засунули щось, а грошей у них у самих досить, але женитися на таких не можна, як теревенять у селі.

А жінки, на яких женяться, поводяться інакше: вони дозволяють засунути тільки після весілля, щоправда, мало хто з них протримається без цього так довго і матиме успіх. От і думає собі Еріх про жінок того й цього сорту, якщо він узагалі думає про жінок, що він робить лише в одному випадку — коли його припре, а тут уже не до думання. Отож, Еріх думає про жінок, які для нього не жінки, хоча б узяти його безстатеву матір, і які увесь час годують його і поять. Він думає й про жінок, які теж не жінки, бо ж на них йому женитися не можна, вони цим самим займаються з усіма поспіль без жодного кохання або весілля, а щодо чистоти й ладу в усьому будинку, то їм хоч трава не рости.

Щоправда, власний будинок не у кожної є.

Щоправда, Еріху до лампочки, та жінка чи та, або й жодної.

Еріх про жінок узагалі не думає, а якщо й так, то про жінок, які й не є жінками. Тому жінки для Еріха не існують, оскільки жінки, яких він знає, насправді не жінки.

Еріх відчуває те, що жінки для нього роблять, однак самих жінок він не відчуває. Ось тому, і ще багато чому, Еріх думає про свою машинерію.

Ось тому, і ще багато чому, Паула в цю хвилину думає про Еріха, про те, як стати його дружиною, що буде нелегко, а таки можливо. Біжать дні, і шевство, що втратило, не знати чому, колишню привабливість і вже обтяжує Паулу, ображено вибухає стогонами: «Слухай, Пауло, коли ти не прагнутимеш більше, ніж прагнеш зараз, то я не зможу тобі гарантувати гарне майбутнє, як обіцяло спочатку. Ти й сама не помітиш, як я вже не гратиму в твоєму житті жодної, і то найменшої ролі».

А проте Паула не дослухається до того, що каже їй добре шевство.

Хоч Паула й продовжує вивчати шевське ремесло, вона мріє про краще майбутнє, що з Еріхом у неї ось-ось наступить, а просто безхмарне майбутнє, що його обіцяє майстерня, наступить лише за два роки по тому, коли Паула вивчиться. Але ж краще майбутнє може початися просто завтра! Пауло, пильнуй щомиті.

Адже краще майбутнє прекрасніш за просто прекрасне!

Найкраще зв’язати своє щастя з іншою людиною, ніж розраховувати на себе саму, бо так робили вже мати, бабуся, сестри, вони шукали щастя в іншій людині, але так його й не знайшли. Найкраще зв’язати своє щастя з іншою людиною й знайти його там, аніж самотужки шукати щастя. Буває, щастя й не приходить, а там, дивишся, і молодість минулася.

Як стати для Еріха дружиною, жінкою, у якій би він побачив жінку?

Краще зшити щастя з людської матерії, аніж скніти над неподатливим шовком, бавовною чи льоном.

До дідька тасьму, петлі для ґудзиків, ажурну, пряму й криву рядка. А якщо й не відмовлятися назовсім, то бодай робити все на галай-балай.

Еріх косить траву для худоби.

Еріх косить траву для худоби.

Він косить траву в стотисячний раз. Він працює дроворубом, але мусить косити траву для худоби і ще робити повно всього. Косити траву для худоби, чистити корівник, вивозити гній на луги, косити траву для худоби, ще й ще раз косити траву для худоби. І ще робити купу всього!

Паула навідується до Еріхової матері й до її близьких; власне, все це все люди, близькі до Еріха, все крутиться довкола Еріха, центра подій, який зараз косить траву для худоби, наче він займається цим щодня.

Перейти на стр:
Изменить размер шрифта:
Продолжить читать на другом устройстве:
QR code