Читать книгу « Коханки» онлайн.
Непоказна Паула літає кухнею, мов ракета, вона ставить каву, дістає великий кекс, який мати, власне, наготувала для батька й для Ґеральда, тому й сховала його. Весь гнів розчарованих чоловіків упаде на Паулу вже сьогодні ввечері, але смачний кекс на той час розчиниться в Еріховому шлунку. Паула метушиться коло нього, ніби працьовита бджілка. Тим часом Еріх, насилу добираючи слова, намагається розказати Паулі, що вона — справжня маленька господиня. Одного разу Паула покинула приємне ремесло кравчині заради неприємних обов’язків домогосподарки. Ось вона раптом нап’ялася, немов дика голубка, заворкотала, розправила пір’ячко, опустила оченята й ретельно зібрала на столі все, до чого змогла дістатися. Еріхові смакує все, хіба що кропильню для свяченої води йому не проковтнути.
Їсть Еріх як не в себе. Хлопець набиває живіт і спиняється, коли його аж верне від їжі. В Еріха один головний інтерес — мотори, причому такі, які використовують у мопедах або, ще краще, у мотоциклах. Еріхові страх як кортить здати на права, адже тоді в коло його інтересів увійдуть і мотори спортивних автомобілів, од яких він не тямиться, хоча й не подає виду. На жаль, він уже тричі завалював іспит в автошколі.
Можливо, моторний центр в Еріховій голові його сімейка об’єднаними систематичними зусиллями розтрощила на друзки, так що знову його не збереш.
Ніколи не бувати Еріхові на сьомому небі від щастя.
Щастя Еріхове завжди буде обмежене.
А от Паула взагалі ніколи не матиме щастя. Еріх не надто любить кіно, без якого Паула жити не може. Для нього там все відбувається надто швидко.
І звабні дачниці занадто швидко розтанули в незнаній далечі.
Все далеке — небезпечне, все близьке — звичне, його можна по-справжньому полюбити. У близькому оточенні Еріха немає нічого такого, що 6 він міг полюбити. Поряд одна Паула.
Якби Еріхові довелося вибирати між Паулою й мотоциклом, він вибрав би мотоцикл. Утім, і на мотоциклі Еріх їздив би хіба що в сусіднє село, а не забивався б за тридев'ять земель.
Паула знімає вершки з молока, щоб почастувати ними Еріха.
Жінки в Паулиній родині славляться своєю охайністю. Більше про жінок з Паулиної родини сказати нічого. Заради охайності варто жити, адже завжди є щось, що треба помити й почистити. Вперед, Пауло, мий і прибирай!
Вайлуватий Еріх сидить собі на ослоні й хряцає за трьох.
Удома все це дістається батькові. А хлопчик запихає шматки пирога в глотку, немов він біля святого причастя, запиваючи їх кавою і шнапсом, вийнятим із потайної шафки.
Вайлуватий Еріх розповзається на ослоні, немов рослина, вона хряцає і хряцає, і в голові йому — самі мотори й мопед, на якому можна проїхатися з вітерцем, особливо якщо ти під мухою.
Еріху ніяк не зміркувати, як його самому розібрати й зібрати мотор, — ще б пак, адже в ньому ціле море всіляких хитрих деталей.
І все-таки він мріє про швидкісну машину, про відчуття швидкості, про супермотор, хоча, якщо в цьому галімому мопеді трапляється якась дрібна поломка, то йому доводиться уклінно просити свого приятеля, справжнього експерта у таких справах. Приятель теж дроворуб, але голова в нього світла, і за пару гальб пива він направить будь-яку поломку. Справжній талант, заритий у лісі.
Еріх мріє розібрати свій мопед і зібрати з нього гоночну машину.
Еріх жує кекс. Удома така смакота дістається тільки батькові, та й то у неділю.
Еріх думає про мопед, що у нього є, і про мотоцикл, який у нього коли-небудь буде, а вже тоді може помріяти і про автомобіль. Він думає й про автомобіль, аби перегодом, у далекому майбутньому, можна було помріяти про спортивну машину, про яку він стільки вже читав і зібрав стільки картинок.
Чи прийшло сьогодні до Паули кохання всупереч всьому? Або завдяки цьому? Паула просить кохання присісти за стіл, пропонує йому кави з молоком. Але кохання відмовляється слухняно присісти, воно щосили впинається в Паулу.
І чим це скінчиться? — питає себе Паула.
В Еріха питань не виникає, він схиблений на моторах.
Паула сподівається, що це приведе її до кращого майбутнього. Втім, усі так думають.
Еріх сподівається, що він мчатиме якнайшвидше і якнайдалі, і, сподівається хлопець, напевно не на своїх двох.
Перепихон у нас вийшов нехилий!
— Еге ж, перепихон у нас вийшов нехилий, — каже Гайнц. Він полоще рот, зачісує волосся й розгладжує брови рукою, чистить вуха, голосно прочищає ніс, миє руки, п’є свою ранкову каву й іде з будинку, щоб зайнятися своєю професією. Переступивши поріг будинку, він відразу поринає в напружені трудові будні, у таємничий світ усяких різних дротів, у яких Бріґітта ні бум-бум.
Тим часом Бріґітта переймається жіночими справами, легшими й простішими за справи чоловічі.
Вона відкриває свою шафку для одягу, стягує із себе спідницю й пуловер, одягаючи натомість халат з запаскою, симпатичний і різнобарвний, — він прикрашає виробничу атмосферу і злегка розцвічує смутно-сірий і чорний світ швейних автоматів. Веселі кольорові плями — як сонячні промінці. Причепуривши в такий спосіб виробничу атмосферу і водночас спотворивши свій зовнішній вигляд, Бріґітта застромляє ноги в спеціальні гігієнічні й профілактичні дерев’яні сандалії. У них ноги під час роботи менше стомлюються, та й хвороба не причепиться, як це зазвичай буває з жіночими ногами. З Бріґіттою такого не станеться, вона про себе подбає. Коли розбираєшся в таких наукових речах, як здоров'я, то вбережешся від багато чого, навіть від хвороб.
І всі її колежанки в цеху носять такі сандалії, вони теж стежать, аби ноги в них були здоровими. Дерев’яні сандалії мають у цих колах велику популярність.
Щойно Бріґітта скинула поглядом туди-сюди, як конвеєр уже включили. Робота на конвеєрі не вбиває жіноче начало у Бріґітті, бо на цьому підприємстві працюють майже самі жінки, і займаються вони виключно жіночою працею. Так що додержувати ладу тут неважко. Чоловіки обіймають керівні пости. У цеху їх не побачиш, і ніхто не порушує тут ладу, властивого жінкам.