Читать книгу «Бар Когут» онлайн.

— Тоді дасте копію мені.

— Авжеж.

— І я теж буду записувати, — сказав Стрейхан, викладаючи свій мобільник на стіл. Двобій телефонів.

Під час цієї словесної сутички Реклі споглядав на Марка з пихатим, самовдоволеним виглядом, немовби промовляючи: «У мене є мільярди, а в тебе нічого нема. Як не поглянь, я тут головний, тож змирись із цим».

Однією з переваг вуличної практики без адвокатської ліцензії було те, що безслідно щезала стриманість. Нахабно ведучи справи в судах округу Колумбія, Марк і Тодд звикли вдавати із себе інших людей. Якщо їм щастило, стоячи перед суддями й називаючись вигаданими іменами, брати на себе обов’язки адвокатів, то їм не завдасть зусиль розіграти перед Гайндсом Реклі роль журналістів.

Марк витримав погляд не моргнувши. Зрештою Реклі заговорив:

— Ви хотіли мене бачити.

— Так, авжеж, — сказав Марк, — Ми збираємо матеріал для статті і вважаємо, що ви могли б дещо прокоментувати.

— Що за стаття?

— Ну, передусім заголовок буде такий: «Велика юридично-освітня афера». Ви або володієте, або так чи інакше керуєте кількома компаніями, яким належать вісім комерційних юридичних шкіл. Доволі прибуткових шкіл.

— Де ви бачили закон, який забороняє комусь володіти комерційною юридичною школою?

— А що, я сказав, що це протизаконно? — Марк повернувся до Тодда. — Казав я таке?

— Не чув, — відповів Тодд.

— Це не протизаконно, ми не заявляємо про злочин. Просто ці школи ніщо інше, як «фабрики дипломів», що зваблюють до вступу купу людей, незалежно від результатів їхніх іспитів, аби потім вони як студенти позичали шалені гроші заради оплати надто дорогого навчання у ваших школах. Звісно, плата за навчання йде напряму вам, а студенти випускаються з купою боргів. Приблизно половина з них не здатна пройти адвокатський іспит. Більшість із них не можуть знайти роботу.

— Це їхні проблеми, — зауважив Реклі.

— Авжеж. І ніхто не примушував їх позичати гроші, — погодився Марк.

— Ви підтверджуєте, що володієте або керуєте вісьмома юридичними школами?

— І не подумаю щось там підтверджувати чи заперечувати, особливо вам, — гаркнув Реклі. — Ким ви в біса себе уявили?

«Оце добре питання», — подумав Тодд. Усі ці вигадані імена так затьмарили його свідомість, що він часто ловив себе на спробах пригадати своє поточне прізвище.

Стрейхан саркастично засміявся і спитав:

— Чи не пощастило вам знайти якісь докази?

Марк відкрив свій обшарпаний «дипломат» і дістав звідти схему на аркуші товстого паперу площиною в дванадцять квадратних дюймів. Він розклав його раз, потім ще раз і підсунув до опонентів по столу. Це була стисла версія «стіни Ґорді»: грандіозна змова, з іменем Гайндса Реклі на чолі, під яким рясно розгалужувалося хитросплетіння його імперії.

Пару секунд Реклі дивився на схему без особливої зацікавленості, потім схопив і почав уважно роздивлятися. Стрейхан перехнябився, аби краще все бачити. Їхня найперша реакція розставить все по місцях. Якщо Ґорді правий — а вони були певні, що це так, — Реклі усвідомить, що вони сіли йому на хвіст і мають докази. Він може почати заперечувати якісь дрібниці або визнати, що є власником чи керівником цілого ряду установ. А ще він може все заперечувати й погрожувати судом.

Він спокійно поклав схему на стіл і промовив:

— Цікаво, але неточно.

— Гаразд, — сказав Марк. — Бажаєте обговорити детальніше?

— Не бажаю. Якщо оприлюдните цю схему, начувайтеся.

— Ми вчинимо позов за дифамацію і наступні десять років будемо вас марудити, — додав Стрейхан.

— Послухайте, — завдав контрудару Марк, — ви вже вдавалися до цієї тактики залякування позовом, і очевидно, що це не працює. Ми не боїмося ваших вихвалок про переслідування у судовому порядку. З нас нічого не стягнеш. Починайте вже говорити.

— Це правда, — додав Тодд. — Ми хотіли б уникнути судового позову. А що конкретно, на ваш погляд, не так у нашій схемі?