Читать книгу «Бар Когут» онлайн.

— Моя сусідка. Прийшла пізно вночі.

— А її хлопець?

— Не знаю. Імовірно, якийсь випадковий чувак.

— То вона теж вибирає навмання?

— Атож! У нас із нею мовби суперництво. Гра на кількість.

— Мені це до вподоби. Мене порахувала раз чи двічі?

Гедлі сьорбнула кави; активність по сусідству наростала.

— Одне очко за тебе, одне за твого партнера.

— О, так і Марк тут бував?

— Гарна спроба. Я бачила, хлопці, як ви наступного дня теревенили в суді, поглядаючи на мене. Я майже читала по ваших губах. Упевнена, що й ти наступного дня прийшов, усміхаючись аж до вух.

— Зізнаюся. Марк сказав, що ти чудова в ліжку.

— Ото й усе?

— Чудове тіло, дуже агресивна. Тепер я розумію чому. Ви з сусідкою ведете підрахунок.

— Нам обом по двадцять шість років, одиначки, на моногамію не страждаємо, вільні й відв’язні, опинилися в місті, де живе приблизно мільйон молодих професіоналів. Це стало спортивним змаганням.

Чоловік за стіною дійшов кульмінації, аж задвиготіла підлога, відтак брязкіт ліжка припинився.

— На цей раз дуже швидко, — сказала Гедлі.

— Ви й це порівнюєте? — гигикнувши, спитав Тодд.

— Аякже. Проводимо засідання, де звітуємо, особливо після того, як вона виїжджає на цілий тиждень за місто і спить із різними чоловіками.

— Не хотів би я бачити звіт про мене.

— У мене ідея. Тут неподалік бублична, ходімо трохи перекусимо. У мене кращий смак на чоловіків, ніж у неї, отож мені не хотілося б зіткнутися з її сьогоденним незнайомцем.

— Дякую за сумнівний комплімент.

— Ходімо.

Вони швидко вдягнулися і вислизнули з її квартири, не зіткнувшись з іншою парою. Бублична повнилася суботньою юрбою. Вони знайшли вільний столик біля дверей і всілися в крісла. Коли вони захрумтіли підсмаженими бейглами, Тодд сказав:

— Знаєш, ти надто вродлива, аби спати з половиною міста.

— Не так гучно, добре? — попросила вона, озирнувшись.

— Я практично шепочу.

— Тобто ти хочеш споважніти й одружитися, чи що?

— До такого я ще не дожився. Просто видається дивним, що така запаморочлива красуня грає в цю гру з випадковими партнерами.

— Це шовінізм. Тобі знімати когось на одну ніч можна, а якщо це робить красива дівчина, то вона шльондра.

— Я не називав тебе шльондрою.