Читать книгу «Бар Когут» онлайн.

— Бідна дівчина! Нащо було Ґорді крутити із нею?

— Ну, не знаю. Зараз усе здається позбавленим сенсу.

Вони довго пили мовчки. Марк побачив у дзеркалі знайоме обличчя за столиком навпроти бару. Привабливе обличчя, яке він бачив раніше в суді. Гедлі Кавінесс, помічниця прокурора, яка розглядала справу про перевищення швидкості Бенсона Тейпера. Їхні очі зустрілися, і вона відвела погляд.

Вілсон глянув на годинник і сказав:

— Слухай, усе це так сумно. Мені треба бігти. Прошу, Марку, підтримуй зв’язок і, якщо я можу тобі якось допомогти, дай мені знати. Добре? — Він осушив келих і поклав на стійку десять доларів.

— Як скажеш, Вілсоне. Дякую.

Вілсон піднявся, ляснув Тодда по плечу й пішов. Марк глянув у дзеркало й побачив, що Гедлі сидить за столиком разом із трьома молодими жінками — всі смакують випивку і теревенять. Їхні очі знову зустрілися, і вона затримала його погляд на кілька секунд.

ЗА ПІВГОДИНИ ДІВЧАТА ДОПИЛИ й розплатилися. Коли ті пішли, Гедлі обійшла зал і підійшла до бару.

— На когось чекаєте? — спитала вона.

— Так, на вас. Сідайте.

Вона простягнула руку й назвалася:

— Гедлі Кавінесс, десятий відділ.

Він потиснув руку й відповів:

— Я знаю. Марк Апшо. Можу я вас чимось пригостити?

— Авжеж, — сказала вона, сівши на запропонований стілець.

Махнувши барменові, Марк запитав:

— Чого бажаєте?

— Шардоне.

— А мені ще пива.

Бармен відійшов, залишивши їх віч-на-віч.

— Щось вас там останнім часом не видно, — промовила вона.

— Щодня там кручусь.

— Ви наче недавно в місті.

— Уже кілька років. Працював на фірмі, але стало нудно. Зараз працюю на себе, і мені це навіть у кайф. А ви?

— Перший рік у прокуратурі, отож запхали в справи про порушення дорожнього руху. Нудьга. Зірок з неба не хапаю, але є чим сплачувати рахунки. Де навчалися?

— У Делавері. Приїхав у велике місто, щоб змінити світ. А ви?

Він сподівався, що вона не назве Фоґґі-Боттом.

— У Кентуккі, післядипломне та юридична школа. Приїхала сюди заради роботи на Капітолійському пагорбі, але не зрослося. Пощастило знайти роботу в прокуратурі. Сподіваюся, це тимчасово.

Принесли напої. Вони цокнулися, вигукнули «Будьмо!» і випили.

— А подальші плани? — спитав Марк.