Читать книгу «Бар Когут» онлайн.

— Якісь проблеми?

— Ясна холера проблеми! — гримнув на нього Марк.— Моя клієнтка приїхала з Вашингтона, округ Колумбія, побачитися з рідними, можливо, востаннє в житті, перед тим, як їх депортують до Сенегалу. А нам тут кажуть, що вона не може з ними побачитися через якусь там канцелярську тяганину.

Імпівці подивилися на трьох службовок. Перша сказала:

— Ви знаєте правила. До неоформлених допуску немає.

Ґібсон знову повернувся до Марка:

— Отже, ви чули. Правила є правила.

— Я можу зустрітися з інспектором? — вимогливо запитав Марк.

— Ви можете припинити кричати, ось що ви можете,— Ґібсон підступив ближче, готовий застосувати силу. На допомогу своїм підтятися ще двоє імпівців.

— Просто дайте мені поговорити з інспектором, — наполягав Марк.

— Мені не подобається ваше ставлення, — сказав Ґібсон.

— А мені ваше. І взагалі, яким боком тут ставлення? Чому ви не дозволяєте моїй клієнтці зустрітися з рідними? Казна-що! Адже їх депортують! Можливо, вона більше ніколи їх не побачить!

— Те, що їх депортують, — рішення судді. Якщо вам щось не подобається, йдіть до судді.

— А от тепер, коли ви згадали суддю, ви будете грати за моїми правилами. І перше, що я зроблю завтра вранці, це подам на вас позов до федерального суду. Як там вас звати? Ґібсон? — Марк ступив ближче й глянув на його нагрудний знак:

— М. Ґібсон. Дозвольте запитати, як розшифровується М.?

— Морріс.

— Отже, Морріс Ґібсон. Занотуй, Тодде.

Тодд вийняв ручку й схопив з конторки аркуш паперу.

Марк подивився на іншого імпівця і спитав:

— А вас як звати?

— А навіщо вам моє ім’я?— озвався той із зухвалою посмішкою.

— Для судового процесу, шановний. Щоб вас засудити, мені потрібно знати ваше ім’я.

— Джеррі Данлеп.

Марк дзиґою повернувся й націлився на трьох службовок, що всі як одна немов скам’яніли.

— Ваше ім’я? — гаркнув він першій.

Та мигцем глянула вниз, на жетон, прикріплений до лівої кишені, немов хотіла пересвідчитися, і сказала:

— Філліс Браун.

Тодд занотував.

— Ваше? — звернувся Марк до другої.

— Деббі Аккенберґ.

— Будь ласка, по буквах, — попрохав Тодд.