— Адже вона про це ніколи не дізнається, чи не так?
— А я знаю? Зола казала, що він із Брендою страшно посварився напередодні Різдва. Хтозна, що він їй наговорив. Міг скасувати весілля.
— Він сказав би нам. Адже ми його найліпші друзі, Тодде, принаймні тут, у столиці. Закладаюся, весілля було ще в силі й Бренда мріяла про свій найкращий день у житті. А зараз її дитяче серденько розбите.
— А як ми могли діяти інакше? — запитав Тодд.
— Не знаю. Але я не певен, що мені вкрай необхідно було кликати Бренду. Ґорді розізлився б на нас, і все могло скластися гірше нікуди.
— Воно й так склалося гірше нікуди.
— Так отож. Ходімо вже.
Вони піднялись ліфтом на третій поверх і постукали в двері. Доктор Карві чекав на них і відчинив доволі швидко. Чемно назвавшись, він міцно потиснув їм руки — його силувана посмішка, за обставин, що склалися, надзвичайно їх вразила. Він жестом запросив їх до вітальні. Запропонував каву, але вони відмовилися. Ніяких ознак Бренди чи будь-кого іншого ніде не було.
Ґорді кілька разів розповідав про свого майбутнього тестя. Вони знали, що сімейство Карві заможне, володіє землею і має великий рахунок у банку. Доктор Карві — кардіолог, вельми шанований у Мартінсбурзі. Йому було приблизно п’ятдесят, він мав пишну сивувату шевелюру і рішуче підборіддя. На ньому був піджак без краватки, і було очевидно, що його одяг коштував чимало. Ґорді, який мав звичку всіх злісно шпиняти, про цього чоловіка ніколи й слова поганого не мовив.
Вони розсілися круг столика й розмовляли тихими голосами, бо Бренда з матір’ю відпочивали в спальні. Доктор Карві дав їй заспокійливе, і вона заснула. Поліція тільки-но пішла — опитувала сім’ю. Батьки Ґорді вже виїхали, будуть у місті за годину.
— Будьте ласкаві, розкажіть мені все, що знаєте, — попрохав доктор Карві.
Марк кивнув Тоддові, який насилу проковтнув слину й почав стисло переказувати події останніх днів. Одного друга з юридичної школи, що живе в тому ж будинку, почала непокоїти поведінка Ґорді. Він пішов у бар, де працює Тодд, і все розказав. Вони пішли до квартири Ґорді, в якій той кілька днів сидів безвилазно. Він був занехаяний, занедбаний, пиячив і, вочевидь, потребував догляду. Вони боялися залишати його на самоті, але він утік. Коли Тодд детально розповідав про наслідки керування автомобілем напідпитку, обличчя доктора Карві болісно пересмикнулося і він захитав головою, у такий спосіб уперше виявивши свої почуття. Марк підхопив оповідь і описав свої вчорашні намагання убезпечити Ґорді. Той ухилявся від розмов про стан його здоров’я і не назвав Маркові ім’я свого лікаря. Погрозами застерігав Марка зв’язуватися з Брендою або його батьками. Він відіспався, більше не пив і, здавалося, оклигав. Минулої ночі вони знову залишилися з ним, але він прихитрився втекти. Коли вони зрозуміли, що він пропав, запанікували й намагалися знайти його. На дзвінки він не відповідав. Вони їздили містом і побачили блимавки на мосту.
Коли Марк закінчив, він подивився на Тодда, який кивнув. Оповідь була майже повною і наразі достатньою.
— Дякую, — заговорив доктор Карві. — Коли Ґорді приїжджав на канікули, у них з Брендою, як це буває у багатьох пар, відбулася серйозна розмова стосовно спільного майбутнього. Безперечно, це був важкий період, але Бренда вважала, що все владнається. Проте він поїхав не попрощавшись і повернувся сюди.
— Ми дещо про це чули, — озвався Марк.
— Бренда знала, що він не приймає ліки? — спитав Тодд.
— Ну, ми вперше дізналися, що в нього біполярний розлад лише кілька місяців тому. Це було головною причиною їхніх суперечок. Він цей факт замовчував, але в подібних випадках це звичайна практика.
Марк із Тоддом сумно похитали головами.
— Слухайте, — додав доктор Карві. — Я знаю, що Бренда наговорила багато неприємного кілька годин тому, і я прошу за це вибачення. Вона збентежена і вбита горем. Нас це приголомшило не менше, ніж; вас. Ми знаємо Ґорді з дитинства, він фактично член сім’ї.
— Та пусте, — промовив Марк.
— Нам дуже шкода, докторе Карві. Ми не знали напевне, що нам робити. Ми й гадки не мали, що він на таке здатен.
— Ви зробили все, що могли за тих обставин, що склалися,— сказав доктор Карві в притаманній йому врівноваженій, заспокійливій манері. І тільки-но Марк із Тоддом, уперше, як вони завітали сюди, заспокоїлися, доктор Карві ошелешив їх запитанням:
— У нього була інша дівчина?
Вони здригнулися і опустили очі. Марк набрався духу й запитав:
— Гаразд, якщо відповідь: так, ви розкажете про це Бренді?
— Ні. Це тільки погіршить ситуацію.
— Тоді навіщо вам знати? — спитав Тодд.
Доктор Карві на мить замислився і сказав:
— Гаразд, облишмо це.
— Добре.