(Працює коло кулемета, закладає стрільну стрічку).
Так. Буде діло.
Перший.
Дивись там, щоб зразу не сіло.
Другий.
Ні, Петре, виходить, я брехав, --
Спатимеш, як зроду ще не спав.
Третій (мовчить).
Перший.
Братця, в кого є закурити?
Другий.
Що закурити! Якби... ще днів зо два пожити.
Третій (мовчить).
(Здаля чути стрілянину).
Перший.
Лягай, хлопці! Чуєш? Чуєш? Чуєш?..
Другий.
Лягай! Гей, чого ти там ще шаруєш?
Третій (мовчить)
(Павза. Стрілянина ближчає)
Другий (ллє воду в кулемет).
Напийся ж водочки нашої совецької востаннє.
Третій (пошепки).
Ідуть! (Випростуються).
Ех, був я косар колись, і косив же я, так твою мать! Г-ех! (Береться за кулемет, раптом падає одинокий постріл, – 1-й підвівся, змахнув руками й упав).
Завіса або затемнення.
СЦЕНА II
Офіцер і четверо білих салдат ведуть третього Червоноармійця.
Червоноармієць.
Ех, салдатня!