Читать книгу «Сборник "Гаррі Поттер і фiлософський камiнь"» онлайн.
- Як правильно писати «збройний»? - запитав Рон, щосили трусячи пером і дивлячись у пергамент. - Це ж не може бути «3... А... Д...»
- Ні, не може, - підсунула до себе Ронів реферат Герміона. - І «оракул» теж починається не з літер «С... Р... А...». Що це в тебе за перо?
- Самозвіряльне перо від Фреда й Джорджа... але, мабуть, чари вже вивітрились...
- Мабуть, - показала Герміона на назву реферату, - бо треба було писати про те, як подолати дементорів, а не «туалеторів», і я не пригадую, щоб ти міняв ім’я й прізвище на «Руні Ввазусруні».
- Ой! - приголомшено глянув Рон на свій пергамент. - Тільки не кажи, що доведеться все переписувати!
- Усе нормально, ми це виправимо, - підсунула Герміона до себе реферат і вийняла чарівну паличку.
- Я люблю тебе, Герміоно, - сказав Рон, падаючи на крісло і втомлено тручи очі.
Герміона ледь-ледь зашарілася й сказала:
- Дивися, щоб Лаванда не почула.
- Не почує, - буркнув собі під ніс Рон. - Або й почує... і порве зі мною...
- Чому ти сам з нею не порвеш, якщо так цього хочеш? - здивувався Гаррі.
- А ти хоч раз із кимось поривав? - спитав Рон. - Ви з Чо просто...
- Розійшлися і все, - договорив за нього Гаррі.
- Якби ж і в мене з Лавандою так вийшло, - похмуро сказав Рон, дивлячись, як Герміона мовчки торкається кінчиком чарівної палички кожного написаного з помилками слова, після чого всі орфографічні помилки самі виправлялися. - Але що більше я натякаю, що треба було б усе це припинити, то чіпкіше вона за мене хапається. Так, ніби я зустрічаюся з нашим велетенським кальмаром.
- Ось, - сказала Герміона хвилин за двадцять, віддаючи Ронові реферат.
- Дякую аж підскакую, - зрадів Рон. - Можна позичити в тебе перо, щоб дописати висновок?
Гаррі, що так досі й не знайшов нічого корисного в нотатках Напівкровного Принца, роззирнувся; у вітальні вже не було нікого, крім їхньої трійці, бо Шеймус щойно пішов спати, проклинаючи Снейпа з його рефератом. Чути було тільки потріскування вогню та рипіння Герміониного пера, яким Рон дописував останній абзац реферату про дементорів. Гаррі закрив підручник Напівкровного Принца, позіхнув, коли це...
Лясь.
Герміона тихо зойкнула; Рон заляпав увесь реферат чорнилом, а Гаррі вигукнув:
- Крічер!
Ельф-домовик низько вклонився й пробубонів, звертаючись до власних вузлуватих пальців на ногах:
- Хазяїн казав, що хоче отримувати регулярні звіти про те, що робить панич Мелфой, тож Крічер і прибув, щоб дати...
Лясь.
Біля Крічера з’явився Добі з чохлом для чайника, надітим на голову набакир.
- Добі теж помагав, паничу Гаррі Поттер! - пискнув він, змірявши Крічера обуреним поглядом. - І Крічер повинен казати Добі, коли він вирушає до Гаррі Поттера, щоб вони могли звітувати разом!
- Що це таке? - запитала Герміона, ще й досі вражена цією несподіваною з’явою. - Гаррі, що це означає?
Гаррі завагався з відповіддю, бо він не казав Герміоні, що Крічер і Добі стежитимуть за Мелфоєм; ельфи-домовики для неї дуже дражлива тема.
- Ну... вони для мене стежили за Мелфоєм, - пояснив він.
- День і ніч, - каркнув Крічер.
- Добі вже тиждень не спав, паничу Гаррі Поттер! - гордо заявив Добі, хитаючись на ногах.