Читать книгу «Сборник "Гаррі Поттер і фiлософський камiнь"» онлайн.
- Тобто?
- Вона потрапила в аварію чи як?
- Що-що?
- Ну, яким чином вона зазнала такої глибокої мозкової травми? Обережно!
Місіс Візлі зайшла на кухню саме вчасно, щоб побачити, як Рон метнув у Фреда ножа, яким він різав капусту, а той одним лінивим помахом чарівної палички перетворив ножа на паперовий літачок.
- Роне! - розлючено крикнула місіс Візлі. - Щоб я більше не бачила, як ти кидаєшся ножами в мене на очах!
- Не буду, - буркнув Рон, - на очах, - додав він ледь чутно, і знову взявся до брюссельської капусти.
- Фреде, Джорджику! Вибачте, дорогенькі, але сьогодні прибуває Ремус, тому вам доведеться поділитися кімнатою з Біллом!
- Добре, - погодився Джордж.
- Тоді, оскільки Чарлі не приїжджає, Гаррі з Роном розмістяться на горищі, а якщо Флер перейде до Джіні...
- ...то у Джіні буде шикарне Різдво, - пробурмотів Фред.
- ...то всім буде зручно. Принаймні кожному буде де спати, - трохи стурбовано закінчила місіс Візлі.
- То Персі вже точно не покаже тут своєї бридкої пики? - поцікавився Фред.
Перш ніж відповісти, місіс Візлі відвернулася.
- Ні, в нього багато роботи в міністерстві.
- Або він найбільша в світі дупа, - припустив Фред, коли місіс Візлі вийшла з кухні. - Одне з двох. То ходімо вже, Джорджику.
- Що ви там задумали? - запитав Рон. - Краще допоможіть чистити капусту. Вам же можна користуватися чарівними паличками! Тоді ми теж будемо вільні!
- Не думаю, що нам це варто робити, - з серйозною міною заперечив Фред. - Чистка капусти без чарів зміцнює характер, допомагає оцінити всі труднощі життя маґлів і сквибів...
- ...а якщо хочеш, Роне, щоб тобі допомагали, - Джордж пустив на нього паперового літачка, - то не треба кидатися ножами. Оце тобі маленький натяк. Ми йдемо в село, там у крамничці канцтоварів працює дуже гарна дівчина, яка вважає, що мої картярські фокуси просто чарівні... ніби це справжня магія...
- От гади, - похмуро буркнув Рон, дивлячись на Фреда з Джорджем, що йшли через засніжене подвір’я. - Вони почистили б за десять секунд, і ми б теж могли піти.
- Я не пішов би, - заперечив Гаррі. - Я пообіцяв Дамблдору, що звідси - ні на крок.
- Он воно що, - зітхнув Рон. Він почистив кілька капустин, а тоді запитав: - А ти розповіси Дамблдорові про ту підслухану розмову між Снейпом і Мелфоєм?
- Так, - відповів Гаррі. - Я розповім про це всім, хто зможе їм завадити, і насамперед Дамблдорові. Можливо, також треба буде поговорити з твоїм татом.
- Шкода тільки, що ти не почув, що саме робитиме Мелфой.
- А як я міг почути? Отож бо й воно, що він і Снейпові не хотів казати.
На мить запала тиша, а тоді Рон висловив здогад:
- А знаєш, що вони скажуть? Тато, Дамблдор і всі інші? Скажуть, що Снейп насправді не хотів допомагати Мелфоєві, а просто вивідував, що Мелфой задумав.
- Це тому, що вони його не чули, - рішуче заперечив Гаррі. - Так добре ніхто не зіграв би, навіть Снейп.
- Та це я просто кажу, - завагався Рон.
Гаррі насуплено глянув на нього.