MoreKnig.org

Читать книгу «Сборник "Гаррі Поттер і фiлософський камiнь"» онлайн.

Коли почалися канікули, Рон і Гаррі мали досить вільного часу на роздуми про Фламеля. Мали вони у своєму розпорядженні й цілу спальню, та й вітальня була безлюдніша, ніж звичайно, тож вони могли зручно вмощуватися в кріслах біля каміна. Хлопці просиджували там годинами, ласуючи всім, що можна було настромити на виделку й підсмажити, - грінками, булочками, зефіром, - і придумуючи різні способи на те, щоб Мелфоя вигнали зі школи. Такі розмови дуже їх тішили, хоч і були пустими балачками.

Рон, крім того, навчав Гаррі грати в чарівні шахи. Вони нагадували звичайні маґлівські шахи, але всі фігури були живими, і гра скидалася на командування військом під час битви. Ронові шахи були дуже старі й побиті. Як і всі його речі, вони колись належали комусь із його родини, в даному разі - дідусеві. Проте старі фігури мали свої переваги. Рон так добре їх вивчив, що без жодних проблем змушував їх робити все, що забажає.

Гаррі грав шаховими фігурами, які йому позичив Шеймус Фініґан, і вони йому зовсім не корилися. Він ще й грав поганенько, тож фігури постійно давали йому різні поради, збиваючи його з пантелику: «Не став мене туди, ти що, не бачиш - там його кінь? Піди ось ним, цією фігурою можна пожертвувати».

Напередодні Різдва Гаррі лягав у ліжко, уявляючи різні завтрашні страви й забави і зовсім не сподіваючись дарунків. Але, прокинувшись уранці, відразу побачив коло ліжка чималеньку гору пакунків.

- Вітаю з Різдвом! - сонно пробурмотів Рон, коли Гаррі вискочив з ліжка й накинув на себе халат.

- Тебе також! - відповів Гаррі. - Ти бачиш? Я маю дарунки!

- А ти чого сподівався, капусти? - здивувався Рон, повертаючись до своїх пакунків, яких було значно більше, ніж у Гаррі.

Гаррі взяв верхній дарунок. Він був загорнутий у цупкий бурий папір, на якому виднів абияк нашкрябаний напис: «Гаррі від Геґріда». Всередині була грубо обтесана дерев'яна дудка. Геґрід, напевне, сам її вирізав. Гаррі дмухнув - пролунало щось подібне до ухкання сови.

У другому, малесенькому, пакуночку була записка.

«Ми отримали твого листа й посилаємо різдвяний подарунок. Дядько Вернон і тітка Петунія».

До записки була приліплена скотчем монетка в п'ятдесят пенсів.

- Оце любов! - мовив Гаррі.

Рон зацікавився монеткою.

- Дивно! - вигукнув він. - Яка чудернацька форма! Це що, гроші?

- Можеш узяти їх собі, - розсміявся Гаррі, побачивши Ронів подив. - Так, від Геґріда, від тітки з дядьком, а це хто прислав?

- Мені здається, я знаю хто, - сказав, почервонівши Рон, і показав на досить великий пакунок. - Моя мама. Я їй розповів, що ти ні від кого не сподіваєшся дарунків і... Ой, ні-і!.. - простогнав він. - Вона сплела тобі светр фірми Візлі.

Гаррі розірвав папір і побачив там пухнастий яскраво-зелений светр і велику коробку домашнього печива.

- Щороку вона плете нам светри, - бідкався Рон, розпаковуючи свого, - і мій завжди темно-бордовий!

- Яка вона дбайлива! - сказав Гаррі, куштуючи печиво, яке виявилося дуже смачним.

У наступному дарунку також були ласощі - шоколадні жабки від Герміони.

Залишався ще один пакунок. Гаррі підняв його і зважив на руці. Він був легесенький. Гаррі розгорнув. Щось текуче й сріблисто-сіре ковзнуло на підлогу, поблискуючими складками. Ронові аж дух забило.

- Я чув про це, - сказав він стишеним голосом, випустивши з рук коробку з горошком на всі смаки від Герміони. - Якщо це те, що я думаю, то це справді рідкісна штука, і то неймовірно цінна.

- Що це?

Гаррі підняв з підлоги сяйливу сріблисту матерію. Вона була дуже дивна на дотик, немов тканина, зіткана з води.

- Це плащ-невидимка! - захоплено вигукнув Рон. - Точно! Спробуй його одягнути!

Гаррі накинув на плечі плаща, і Рон аж завищав:

- Це він!.. Глянь униз!

Гаррі подивився на свої ноги - але вони мовби зникли. Метнувся до дзеркала, і побачив відображення своєї голови, що висіла в повітрі без тіла. Натягнув плаща собі на голову - не стало й голови.

- Там є записка! - раптом вигукнув Рон. - З нього випав папірець!

Гаррі скинув плаща і схопив записку. Дрібним закрученим почерком, якого доти він ніколи не бачив, там були написані такі слова:

Перейти на стр:
Изменить размер шрифта:
Продолжить читать на другом устройстве:
QR code