Читать книгу «Сборник "Гаррі Поттер і фiлософський камiнь"» онлайн.
І ось, після того, як Кевіна Вітбі направили до Гафелпафу, церемонія Сортування закінчилася.
Професорка Макґонеґел взяла ослінчик з Капелюхом і винесла із зали.
- Нарешті, - зрадів Рон, хапаючи ножа з виделкою й очікувально зиркаючи на золотий таріль.
Професор Дамблдор звівся на ноги і всміхнувся учням, широко розвівши руки.
- Я хочу вам сказати всього два слова, - пролунав у залі його низький голос. - Напихайте кендюхи!
- Мудрі слова! - погодилися Рон і Гаррі, а тарелі в них на очах наповнилися їжею.
Майже-Безголовий Нік сумно поглядав на Гаррі, Рона й Герміону, що накладали собі всіляких наїдків.
- 'овний 'айф, - тішився Рон, набивши рота картопляним пюре.
- Вам іще пощастило з бенкетом, - озвався Майже-Безголовий Нік. - Бо сьогодні на кухні зчинився такий гармидер!
- А 'о 'ам с'алося? - поцікавився Гаррі, пережовуючи великий кусень м'яса.
- Та знову Півз, - пояснив Майже-Безголовий Нік, хитнувши головою так, що вона ледве втрималася йому на плечах. Він поправив коміра й вів далі. - Сварка, як завжди. Півз хотів відвідати бенкет, але про це не може бути й мови. Ви ж його знаєте - ніякого виховання, не може минути тарілки з їжею, щоб її не перекинути. Ми, привиди, зібралися на нараду. Гладкий Чернець запропонував дати йому останній шанс виправитися, але Кривавий Барон, на щастя, був категорично проти.
Кривавий Барон - слизеринський привид, був кощавий, неговіркий і вкритий плямами сріблястої крові. У всьому Гоґвортсі Півз побоювався лише його.
- Півз і справді здавався чимось роздратованим, - похмуро буркнув Рон. - А що він накоїв на кухні?
- Та як завжди, - знизав плечима Майже-Безголовий Нік. - Зчинив гармидер і розгардіяш. Порозкидав баняки й горщики. Залив усе супом. До смерті налякав ельфів-домовиків...
Дзинь! - Герміона перекинула золотого келиха. Гарбузовий сік вилився на скатертину, та Герміона навіть не помітила.
- Ельфів-домовиків? - ошелешено втупилася вона в Майже-Безголового Ніка. - Вони є тут, у Гоґвортсі?
- Аякже, - здивовано глянув на неї Майже-Безголовий Нік. - Їх тут повно. Понад сто.
- Але я жодного не бачила! - вигукнула Герміона.
- Вони ж серед білого дня не виходять з кухні, - пояснив Майже-Безголовий Нік. - Тільки вночі, щоб поприбирати в замку... почистити каміни і все таке... тобто, ви й не повинні їх бачити. Ельф-домовик тоді гарний, коли його ніхто не помічає, правда?
Герміона не зводила з нього очей.
- Але ж їм за це платять? - спитала вона. - Вони ж не працюють у вихідні? Мають відпустки у зв'язку з хворобою, отримують пенсії і так далі?
Майже-Безголовий Нік так зареготав, що аж комір збився набік, голова впала донизу й повисла на клаптику шкіри та м'язів, що з'єднували її з шиєю.
- Пенсії й відпустки? - він поставив голову на місце і знову підпер її коміром. - Та ельфам-домовикам не потрібні пенсії й відпустки!
Герміона відштовхнула від себе тарілку з їжею, до якої майже не торкалася.
- Та 'осить тобі, 'ерміоно, - пирхнув Рон, обсипавши Гаррі крихтами пирога з м'ясом. - Ой, 'аррі, 'ибач... - Він проковтнув шматок. - Голодуванням ти їм пенсії не здобудеш!
- Рабська праця! - люто засопіла носом Герміона. - Ось звідки взялася ця вечеря. Завдяки рабській праці
І вона відмовилася з'їсти бодай шматочок.
Дощ і далі періщив у темні високі вікна. Шибки забряжчали від чергового розкоту грому, а на захмареній стелі спалахнула блискавка, освітивши золоті тарелі, на яких з'явилися нові страви.
- Герміоно, домашній торт з мелясою! - спокушав її Рон. - Смородиновий пиріг, дивись! Шоколадне печиво!
Але Герміона глянула на нього поглядом професорки Макґонеґел, і Рон замовк.