Читать книгу «Сборник "Гаррі Поттер і фiлософський камiнь"» онлайн.
- Невже? І ти й досі носиш це з собою? Як зворушливо... а це що таке?
Снейп глянув на карту. Гаррі з усіх сил намагався виглядати байдужим.
- Просто клаптик пергаменту,- знизав він плечима.
Снейп перевернув карту, не спускаючи з Гаррі очей.
- Навіщо тобі такий потріпаний пергамент? - запитав він. - Може, краще його... викинути?
Він простяг руку до вогню.
- Ні! - хапливо вигукнув Гаррі.
- Ага-а! - у Снейпа затремтіли ніздрі. - Ще один коштовний дарунок від містера Візлі? Чи, може... це щось інше?.. Лист, написаний невидимим чорнилом? Або... інструкції, як проникнути в Гоґсмід, оминаючи дементорів?
Гаррі кліпнув. Снейп тріумфував.
- Поглянемо, поглянемо... - бурмотів він, виймаючи чарівну паличку і розгладжуючи карту на столі. - Вияви свою таємницю! - Снейп торкнувся паличкою до пергаменту.
Нічого не сталося. Гаррі стис кулаки, щоб не тремтіли руки.
- Покажи себе! - ударив паличкою Снейп.
Але карта й далі залишалася чистою. Гаррі намагався дихати глибше, щоб заспокоїтися.
- Професор Северус Снейп, учитель цієї школи, наказує тобі відкрити інформацію, яку ти приховуєш! - сказав Снейп і різко вдарив карту чарівною паличкою.
І по гладенькій поверхні карти враз побігли слова, мовби писані невидимою рукою:
«Містер Муні передає вітання професорові Снейпові і просить його не пхати свого довжелезного носа до чужого проса».
Снейп завмер. Гаррі приголомшено дивився на напис. Але карта на цьому не зупинилася. Далі з'явилося ще одне речення:
«Містер Золоторіг погоджується з містером Муні і хоче лише додати, що професор Снейп - бридота і кретин».
Це було б неймовірно кумедно, якби ситуація не була настільки серйозною. З'явився новий напис:
«Містер Гультяй хоче засвідчити свій подив, що такий ідіот зміг стати професором».
Гаррі злякано заплющив очі. Коли відважився глянути знову, на карті з'явилися останні слова:
«Містер Червохвіст каже професорові Снейпу «на все добре» і радить йому помити свою липку голову».
Гаррі чекав наступного удару.
- Ну, що ж... - поволі вимовив Снейп. - Зараз побачимо... - Він підійшов до каміна, зачерпнув із дзбана на поличці жменю блискучого порошку і жбурнув його в полум'я.
- Люпине! - звернувся він до вогню. - На пару слів!
Гаррі очманіло дивився на вогонь. У полум'ї з'явилася довга постать, вона швидко оберталася. Ще мить - і з каміна, обтрушуючи з обшарпаної мантії попіл, виліз професор Люпин.
- Ти кликав, Северусе? - запитав він упівголоса.
- Авжеж, кликав, - відповів Снейп з перехнябленим від злості лицем. - Я звелів Поттерові вивернути кишені, і ось що там було.
Снейп показав на пергамент, де й досі ряхтіли послання містерів Муні, Червохвоста, Гультяя й Золоторога. На обличчі Люпина з'явився незрозумілий вираз.
- Ну? - запитав Снейп.