Читать книгу «Сборник "Гаррі Поттер і фiлософський камiнь"» онлайн.
- А де Персі? - запитала мама.
- Вже йде.
З'явився найстарший хлопець. Він уже встиг перебратися в чорну гоґвортську мантію, і на грудях у нього Гаррі помітив блискучий срібний значок із літерою «С».
- Мамо, я ненадовго, - сказав хлопець. - Я в голові поїзда, там є два купе для старост...
- О, то ти вже староста, Персі? - здивовано запитав один із близнюків. - Чого ж ти нам нічого не сказав? Ми навіть не здогадувались.
- Стривай, здається, він щось казав, - встряв інший близнюк. - Одного разу...
- Або й двічі...
- Одну хвилину...
- Цілісіньке літо...
- Замовкніть! - урвав їх староста Персі.
- А як це ти отримав нову мантію? - знову причепився один із близнюків.
- Бо він - староста, - сказала мати з любов'ю. - Гаразд, любий, добре вчися, а як приїдеш, пришли сову.
Вона поцілувала Персі в щоку, і він пішов. Тоді повернулася до близнюків:
- А ви обидва... дивіться мені, поводьтеся цього року чемно. Якщо я отримаю ще одну сову з повідомленням, що ви... висадили в повітря туалет або...
- Висадили туалет? Та ми до нього й близько не підходимо!
- Але ідея чудова. Дякуємо, мамо.
- Нема чого реготати. І пильнуйте Рона.
- Нема плоблем, ми пло Лонцика подбаємо.
- Заткнися! - повторив Рон. Він був майже такий самий заввишки, як близнюки, а його ніс іще й досі пашів від маминої хустинки.
- Гей, мамо, знаєш що? Вгадай, кого ми зустріли в поїзді?
Гаррі відсахнувся від вікна, аби ніхто не побачив, що він дивиться.
- Пам'ятаєш того чорнявого хлопця на вокзалі біля нас? Знаєш, хто то?
- Хто?
- Гаррі Поттер!
Гаррі почув голос маленької дівчинки.
- Ой, мамо, можна я піду подивлюся на нього в поїзді! Мамусю, будь ласка!..
- Ти вже його бачила, Джіні, а він, бідолаха, не в зоопарку, щоб задивлятися на нього. Фред, це правда? Як ти впізнав?
- Запитав його. Побачив шрам. Він і справді мов блискавка.
- Бідолашка! Не дивно, що він був сам... А я ще дивувалася. Він так чемно запитав, як пройти до платформи.
- То нічого, а от цікаво, чи пам'ятає він, яким був Відомо-Хто?