Читать книгу «Сборник "Гаррі Поттер і фiлософський камiнь"» онлайн.
*
Погода псувалася з кожним днем, але ґрифіндорська команда під наглядом мадам Гуч тренувалася з особливою самовідданістю. Та на останньому тренуванні перед суботнім матчем Олівер Вуд повідомив команді неприємну новину.
- Флінт мені сказав, що граємо не зі Слизерином, а з Гафелпафом! - розгнівано вигукнув він.
- Чому?! - здивувалися гравці.
- Флінт каже - через ловця: у нього, бачте, ще й досі болить рука, - люто заскреготав зубами Вуд. - Просто вони не хочуть грати в таку погоду. Бояться, що це зменшить їхні шанси...
Цілий день не вщухала злива, завивав вітер, а тепер, коли говорив Вуд, ще й загримів грім.
- Мелфоєва рука цілком здорова! - обурився Гаррі. - Він прикидається!
- Я знаю, але як це довести? - гірко всміхнувся Вуд. - Ми ж тренували всі фінти спеціально для Слизерина. У гапелпафців зовсім інша манера гри! Тепер у них новий капітан, він же й ловець: Седрік Діґорі.
Анжеліна, Алісія й Кеті раптом захихотіли.
- Що тут смішного? - насупився Вуд.
- Це такий високий, симпатичний? - запитала Анжеліна.
- Такий могутній і мовчазний, - додала Кеті, і вони знову захихотіли.
- Він мовчазний, бо не може зліпити докупи двох слів, - не стерпів Фред. - Я не розумію, Олівере, чого ти хвилюєшся. Вони ж слабаки. Минулого разу з гафелпафцями Гаррі зловив снича за якихось п'ять хвилин, пам'ятаєш?
- Тоді була зовсім інша ситуація! - вирячився Вуд. - Діґорі зібрав дуже сильну команду! Він чудовий ловець! Нам не можна розслабитися, розумієте?! Слизерин якраз і наготував нам цю пастку! Ми мусимо перемогти!
- Олівере, заспокойся! - стурбувався Фред. - Ніхто й не думає розслаблятися. Серйозно.
*
Напередодні матчу здійнявся ще сильніший вітер і періщила злива. У тьмяних коридорах і класах запалили додаткові смолоскипи й ліхтарі. Гравці Слизерину ходили горді, як павичі, особливо Мелфой.
- Ох, якби ж то моя рука боліла хоч крапельку менше! - зітхав він під завивання вітру.
Ніщо так не хвилювало Гаррі, як завтрашній матч. На перервах між уроками до нього підбігав Олівер Вуд з додатковими вказівками. На третій перерві Вуд говорив так довго, що Гаррі хвилин на десять запізнився на урок захисту від темних мистецтв. Він кинувся бігти, а Вуд і далі кричав йому вслід:
- Діґорі дуже стрімко розвертається, Гаррі, тож намагайся кружляти...
Гаррі добіг до кабінету, відчинив двері й увійшов.
- Вибачте, пане професоре, я...
Але з-за письмового столу на нього глянув не Люпин, а Снейп.
- Урок почався десять хвилин тому, Поттере, тож ми, мабуть, знімемо з Ґрифіндору десять очок. Сідай.
Та Гаррі не зрушив з місця.
- А де професор Люпин? - запитав він.
- Він почуває себе занадто кепсько, щоб провести сьогодні урок, - вишкірився Снейп. - Здається, я звелів тобі сідати?
Але Гаррі й далі стояв.
- Що з ним сталося?
Снейпові чорні очі зблиснули.