Читать книгу «Сборник "Гаррі Поттер і фiлософський камiнь"» онлайн.
- А я ось показував Гаррі ґринділа, - люб'язно пояснив Люпин, кивнувши на акваріум.
- Цікаво, - навіть не глянувши на акваріум, промовив Снейп. - Люпине, це треба випити відразу.
- Я так і зроблю, - запевнив Люпин.
- Якщо захочеш ще, - сказав Снейп, - то будь ласка: я приготував цілий казан.
- Мабуть, завтра вип'ю ще трохи. Дуже тобі дякую, Северусе.
- Нема за що, - відповів Снейп, але щось у його погляді Гаррі не сподобалося. Снейп вийшов з кімнати похмурий і насторожений.
Гаррі допитливо глянув на келих.
- Професор Снейп люб'язно погодився зварити мені зілля, - усміхнувся Люпин. - Сам я ніколи не вмів його добре готувати, а ця настійка особливо складна. - Він підніс келиха, понюхав, відпив ковточок, і його пересмикнуло. - Шкода, що не можна додавати цукру.
- А від чого...? - почав було Гаррі, але Люпин перебив його на півслові.
- Я щось погано себе почуваю, - сказав він. - Це єдине, що мене рятує. Мені дуже пощастило працювати разом з професором Снейпом. Це зілля мало хто вміє варити.
Професор Люпин відсьорбнув ще один ковток, а Гаррі ледве стримався, щоб не вибити келиха йому з рук.
- Професор Снейп дуже цікавиться темними мистецтвами, - проказав він.
- Справді? - озвався Люпин і відсьорбнув ще.
- Навіть кажуть... - Гаррі завагався, а тоді відчайдушно додав: - кажуть, що він піде на все, тільки б здобути посаду вчителя захисту від темних мистецтв!
Люпин допив келиха і скривився.
- Жахливе вариво, - сказав він. - Ну, Гаррі, мабуть, я ще трохи попрацюю. Побачимося на бенкеті.
- Добре, - сказав Гаррі і поставив на стіл чашку.
Спорожнілий Снейпів келих усе ще курився.
*
- Ось, тримай, - сказав Рон. - Взяли, скільки змогли... - На Гарріні коліна посипалася яскрава злива цукерків.
З першими сутінками Рон і Герміона вбігли у вітальню. Розчервонілі з холодного вітру, вони сяяли від задоволення.
- Дякую. - Гаррі взяв пакетик крихітних чорних перчортиків. - Ну, як там Гоґсмід? Де ви були?
Де вони тільки не були! І в крамниці магічного знаряддя «Дервіш і Бенґіс», і в магазині жартів «Зонко», і в «Трьох мітлах» - о-о, ті пінисті кухлі з гарячим маслопивом!...
- А пошта, Гаррі! Двісті сов, кожна на своїй поличці, у кожної свій колір, що позначає її швидкість!
- А в «Медових руцях» - нові сорти помадок. Куштуй, скільки хочеш! Ось, і тобі трохи...
- Здається, ми бачили велетня-людожера. Чесно, там у «Трьох мітлах» така публіка!..
- Шкода, що не можна було захопити трохи маслопива, воно так зігріває...
- А чим ти займався? - стурбовано запитала Герміона. - Готував уроки?
- Ні, - відповів Гаррі. - Люпин запросив мене до свого кабінету на чай. А потім там з'явився Снейп...
Він розповів їм про келих. Рон аж роззявив рота.